2-др/754/192/23
Справа № 754/10822/23
УХВАЛА
Іменем України
05 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 24.10.2023 у позові відмовлено повністю.
24.11.2023 до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідно до якої просить стягнути з позивача ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн.
Дослідивши матеріла справи, суд дійшов висновку про залишення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без розгляду, з огляду на таке.
Згідно із положення статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункта 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До того ж вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному
провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої
Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Таким чином сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після розгляду справи, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів/розгляду справи.
Отже, за змістом вказаної норми ЦПК України цей строк є процесуальним.
Так, відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
За змістом наведених правових норм суд може поновити пропущений строк лише у разі його пропуску з поважних причин.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню із відповідною заявою, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Ураховуючи, що відшкодування судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до прийняття судом рішення у справі, то у клопотанні про поновлення строку мають бути зазначенні обставини, які об'єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право на подання такої заяви у строк, визначений нормами ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.10.2023 Деснянським районним судом м.Києва за результатами розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей,ухвалено рішення про відмову в позові. Під час надання суду відзиву на позовну заяву, 05.09.2023, представником позивача зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Рішення Деснянського районного суду було направлено відповідачці на її електронну адресу, яка зазначена в позовній заяві kravtcovu@ukr.net. Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, рішення суду по справі №754/10822/23 доставлено до електронної скриньки 26.10.2023 о 14:39:37.
23.11.2023 позивачка засобами поштового відправлення направлено суду заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом цієї справи, яка отримана судом 24.11.2023 вих.№52960.
Тобто, вказана заява подана з пропуском строку, передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а окремого клопотання про його поновлення не заявлялось. Лише міститься в прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення про поновлення строку на подання зазначеної заяви, однак будь-якого обґрунтування поважної причини пропуску строку передбаченого ч. 8 ст. 141 ЦПК України сама заява не містить. Ані відповідачем ані представником позивача суду належних та достатніх доказів не надано.
Крім того, судом вже вирішувалось питання за заявою ОСОБА_1 щодо судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Ухвалою Деснянського районоого суду міста Києва від 21.11.2023 постановлено про залишення без розгляду зазначену вище заяву щодо судових витрат на правничу допомогу.
Однак до даної заяви про стягненнясудових витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 нових доказів щодо поважної причини не подання до суду в строки визначені приписами ЦПК України, суду не надано.
Оскільки підстави для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі відсутні, така заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 126, 127, 133, 137, 141, 259-261, 270 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про вирішення питання щодо судових витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей- залишити без розгляду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена та підписана 05.12.2023.
Суддя В.В. Бабко