Справа № 752/17665/23
Провадження № 1-кс/752/9573/23
Іменем України
27 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Києва клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023102010000117, відомості щодо якого 22.08.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, -
У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує наступне.
У провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 22.08.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023102010000117, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Голосіївської окружної прокуратури м. Києва звернувся громадянин ОСОБА_4 , який повідомив, що невстановлені особи шляхом обману заволоділи квартирою, яку він орендував, та особистими речами останнього.
Так, в жовтні 2021 ОСОБА_4 орендував кімнату у двокімнатній квартирі, яка належить ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому ОСОБА_4 встановив, що станом на жовтень 2021 ОСОБА_5 був одинокою особою, проживав один, дітей та родичів не мав.
Далі, в листопаді 2021 ОСОБА_6 помер, а ОСОБА_4 продовжував проживати у квартирі ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 до серпня 2023 року.
На початку серпня 2023 невстановлені особи зайняли та змінили замки у квартирі АДРЕСА_2 , та унеможливили доступ ОСОБА_4 до особистих речей та вказаної квартири.
Відповідно до відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо власника квартири АДРЕСА_2 відсутні.
Відповідно до відомостей з КП КМР Київське міське бюро інвентаризації, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 .
Відповідно до відомостей з Печерського відділу державної реєстрації актів
цивільного стану у м. Києві ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, оскільки вказана квартира має значення речового доказу у кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу та з метою забезпечення кримінального провадження, слідство вважає, що є необхідність у накладанні арешту на зазначене вище квартиру.
Метою арешту майна прокурор зазначає забезпечення збереження речових доказів, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
У судове засідання прокурор не з'явився. До суду прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ
факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Ухвала виконується негайно слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.
4. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1