Справа № 708/1372/23
Номер провадження № 2/708/333/23
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
06 грудня 2023 року
Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. ознайопившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача поділ майна подружжя.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ст. 69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Як роз'яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 -72 Сімейного кодексу України та ст. 372 Цивільного кодексу України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачкою заявлено вимогу майнового характеру про поділ спільного сумісного майна подружжя сторін, зокрема і шляхом визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобіля марки Dacia, модель Logan, 2008 року випуску.
Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів проведеної незалежної оцінки вказаного спірного майна, оскільки позивачкою не надано звіту про оцінку транспортного засобу, на підставі якого можливо встановити дійсну ринкову вартість зазначеного в позові майна.
Згідно з положеннями статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.
Відповідно до частини другої статті 83 Цивільного процесуального кодексу Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Таким чином, в обов'язок суду не входить визначення вартості майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладено саме на позивача з метою недопущення порушення принципу змагальності сторін.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 року по справі № 908/2828/19, від 18.06.2020 року по справі № 909/965/16, від 07.05.2020 року по справі № 922/3059/16, від 09.04.2020 року по справі № 10/Б-743, відповідно до якої системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачці у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали, слід привести позовну заяву у відповідність з вимогами ст. 175, ст.177 ЦПК України, шляхом надання відомостей про дійсну вартість спірного об'єкта рухомого майна на час звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що в разі їх неусунення у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Г. Івахненко