465/9759/23
3/465/4440/23
ПОСТАНОВА
про повернення адміністративних матеріалів
05.12.2023 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь Василь Ярославович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -
УСТАНОВИВ:
Працівниками ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області скеровано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, з підстав викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 553109 від 26.11.2023.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що такі слід повернути для належного оформлення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло, що саме порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, адже сама диспозиція ч. 1 ст.184 КУпАП, є бланкетною, проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані норма та Закон України, яку порушила ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, повертає матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі на до оформлення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, що надійшли до Франківського районного суду м. Львова, приходжу до висновку, що дані матеріали відносно ОСОБА_1 слід повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області для дооформлення, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 вказано: Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Так, суд, звертає увагу на те, що за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню службовою особою кримінально каране діяння, відповідно до ст. 382 КК України.
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14).
З огляду на викладене та враховуючи ряд інших обставин, що перешкоджають розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області на доопрацювання.
Щодо вказаних порушень вимог закону, при процесуальному провадженні з розгляду адміністративних правопорушень, суд неодноразово звертав увагу керівництва ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області, однак зазначені факти продовжують мати місце.
На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 268, 277, 278, 283, 284 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повернути начальнику ЛР УП № 2 ГУ НП у Львівській області - на доопрацювання.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її ухвалення до Львівського апеляційного суду.
Суддя В. Кузь