Справа № 496/7439/23
Провадження № 3/496/5130/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
секретаря - Геращенко К.Е.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
УСТАНОВИВ:
19.10.2022 року о 22 год 02 хв. ОСОБА_1 в м. Біляївка по вул. Успенська, 5 керував транспортним засобом «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager 6810 ARLJ-0447, тест №1050, результат 1,83‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
15.11.2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, в яких він просить справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В своїх поясненнях зазначає наступне. 19.10.2023 року у вечірній час він керував автомобілем марки «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , оскільки на виконання наказу командира роти, де він проходить військову службу по мобілізації, відвозив військовослужбовців до відповідного місця для виконання бойового завдання. Повертаючись до місця дислокації військової частини, він зупинився на вимогу поліцейського автомобіля. Під час спілкування із поліцейськими, один із них запропонував йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що він погодився, так як алкоголь він не вживав та 19.10.2023 року був тверезим. При цьому поліцейські не вказали жодної ознаки наявності стану сп'яніння. У той же час, поліцейські, достовірно знаючи, що він військовослужбовець, в порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, керівництво його частини або працівників військової служби правопорядку не викликали. Після проведеного огляду за допомогою алкотестера Drager поліцейські, в порушення вимог п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, не запитували у нього, чи згоден він із результатом огляду проведеного поліцейськими за допомогою приладу Drager та не пропонували після цього пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я. Окрім того вважає, що результат Drager не може слугувати достовірним та належним доказом факту сп'яніння, оскільки поліцейські надали йому Drager із вже встановленою трубкою для продуву. Саме тому, враховуючи, що він не міг перевірити, чи дійсно трубка для продуву раніше не використовувалась, так як не була упакована, він вважає, що результат Drager, наданий з іншими документами, не може слугувати доказом доведеності його вини. За таких обставин, не може слугувати доказом і акт огляду на визначення стану сп'яніння, оскільки його зміст обґрунтовується роздруківкою Drager, результат якого ним не визнається та оспорюється з наведених вище підстав. Окремо звертає увагу, що і акт огляду, і довідка, які долучені до матеріалів справи, не містять дати їх складання. Законодавство визначає, що порушення поліцейськими Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результатів огляду та порушення порядку складення протоколу. Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. У той же час, поліцейські не вказали жодної ознаки щодо можливої наявності стану сп'яніння у нього. Враховуючи вищевикладене вважає, що: поліцейськими порушено порядок проведення огляду військовослужбовців на визначення стану сп'яніння у частині відсутності/непопередження вищестоящого його командира або військової служби правопорядку, тобто порушено вимоги ст. 266-1 КУпАП; результат алкотестеру Drager 6820 є хибним через те, що трубка для продуву не була герметично упакована, а навпаки - вже була вставлена в алкотестер; поліцейські при зупинці керованого ним автомобіля та при спілкуванні з ним не вказали, які саме ознаки алкогольного сп'яніння були у нього та які у них були підстави для проведення огляду відносно нього; поліцейські не запитували чи згоден він із результатами огляду та, відповідно, не пропонували йому пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я. Наведене свідчить про те, що поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності його вини. Такі обставини, на думку ОСОБА_1 , унеможливлюють встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом. У зв'язку із цим, справа про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення з підстав, викладених в його письмових поясненнях.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень п. 2.9А ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).
Пунктами 2, 6 розділу І Інструкції та пунктами 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №165820 від 19.10.2023 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення;
- висновком приладу Drager Alcotest 6820, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено вміст 1,83 ‰ алкоголю, що підтверджує, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 власноручно поставив свій підпис про те, що з результатами огляду згоден;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager, який показав 1,83 ‰ алкоголю.
Вказані докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про порушення поліцейськими проведення його, як військовослужбовця, огляду на визначення стану сп'яніння у частині відсутності/непопередження командира або військової служби правопорядку суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, а ч. 3 вказаної статті передбачено, що при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керував транспортним засобом, що не належить військовій частині, а тому за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, несе відповідальність на загальних підставах.
Частинами 1 та 2 ст. 266-1 КУпАП встановлено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Разом з тим, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 перебував поза межами території військової частини і доказів того, що 19.10.2023 року він виконував обов'язки військової служби на час зупинки транспортного засобу не надав, у зв'язку з чим у працівників поліції були відсутні обов'язки щодо виконання вимог ст. 266-1 КУпАП, а тому останні цілком обґрунтовано здійснили огляд на стан сп'яніння самостійно без залучення командира або військової служби правопорядку.
Твердження ОСОБА_1 про те, що результат алкотестера Drager є хибним через те, що трубка для продуву не була герметично упакована, а навпаки - вже була встановлена в алкотестер, не є слушними, адже, як вбачається з відеозапису, вся подія відбулася безпосередньо за участю ОСОБА_1 і будь-яких зауважень чи незгоди з приводу цього він не заявляв.
Також безпідставними є доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейські при зупинці керованого ним автомобіля та при спілкуванні з ним не вказали, які саме ознаки алкогольного сп'яніння були у нього та які у них були підстави для проведення огляду відносно нього, а також не запитували у нього, чи згоден він із результатами огляду на відповідно не пропонували йому пройти такий огляд у найближчому закладі охорони здоров'я, також спростовуються відеозаписом, згідно з яким поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, на що він відповів: «я знаю». Після продуття ОСОБА_1 приладу Drager, який показав 1,83 ‰ алкоголю, останній незгоди з його результатами, будь-яких пропозицій чи зауважень не висловлював, власноручно підписав акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чим погодився з результатами огляду, від будь-яких пояснень відмовився.
Вказівка ОСОБА_1 на те, що акт огляду та довідка, долучена до матеріалів справи не містять дати їх складення не є підставами для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважаю, що дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку та Інструкції, у зв'язку з чим відповідні доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неприйнятними. В судовому засіданні встановлено, що будь-яких заяв, зауважень, скарг при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та були підставою для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, останнім не наведено, та під час розгляду справи не встановлено.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює, як намагання ухилитись від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено в ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер адміністративного правопорушення та особу ОСОБА_1 , вважаю можливим накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки вказане адміністративне стягнення є безальтернативним.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2023 року