06.12.2023
Справа № 482/2465/23
Номер провадження 1-кс/482/438/2023
Іменем України
06 грудня 2023 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152280000347 від 02.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України про арешт майна, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152280000347 від 02.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України про арешт майна з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 у званні солдата на посаді кухаря ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування клопотання вказано, що 01.11.2023 року приблизно о 13:30 відбулась дорожньо-транспортна пригода ( наїзд т/з на пішохода) за участі автомобіля марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 , солдат, кухар) та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримав пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , госпіталізований до КНП «Миколаївська обласна клінічна лікарня». 02.11.2023, за даним фактом слідчим відділенням відділення поліції №6 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12023152280000347 від 02.11.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.286 КК України. На обґрунтування необхідності арешту майна прокурор вказав, що 01.11.2023, у ході проведення огляду місця ДТП виявлено та вилучено автомобіль марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , солдата, кухаря ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль поміщено на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, буд.172 для подальшого зберігання в стані після ДТП, оскільки даний транспортний засіб необхідний для подальшого проведення необхідних слідчих (процесуальних) дій та судових експертиз, має значення речового доказу, що має істотне та доказове значення для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час. Підставами арешту майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває транспортний засіб, можливості володіти, відчужити, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення встановленому законом. Незастосування арешту на вилучений транспортний засіб, який є речовим доказом, може привести до його зникнення, ремонту, відновлення, переобладнання, втрати або пошкодження, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, а також притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини. Метою арешту майна є збереження речових доказів, а також збирання, фіксація відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження як докази. Перелік майна, що необхідно арештувати: автомобіль марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить службу у в/ч НОМЕР_3 у званні солдата, на посаді кухаря, та автомобіль поміщено на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, буд. 172, для подальшого зберігання в стані після ДТП. Відповідно до ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом. У зв'язку з тим, що вищевказаний транспортний засіб необхідний для подальшого проведення слідчих (процесуальних) дій, що має істотне та доказове значення, для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також займає тривалий час, на нього необхідно накласти арешт з відповідними обмеженнями. При цьому, вказаний транспортний засіб має значення речового доказу по кримінальному провадженню, оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, оскільки має суттєве значення для розслідування справи і в подальших стадіях кримінального провадження буде використано, як доказ. Зокрема речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що Рули об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Згідно з ч.2 ст.84 КПК України, речові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Головною умовою зберігання речових доказів визначається можливість забезпечення збереження їхніх істотних ознак і властивостей, завдяки яким вони мають доказове значення для кримінального провадження. У разі повернення даного транспортного засобу, його власнику, існує реальна загроза зміни або знищення слідів кримінального правопорушення як навмисно, так і з необережності.
Крім того, враховуючи те, що під час подальшої експлуатації та користуванні даними транспортним засобом до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні він може зазнати конструктивних змін, унаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування, в тому числі пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок його звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах слідства.
В ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, у сторін обвинувачення та захисту можуть виникнути додаткові питання, щодо дослідження виявлених слідів кримінального правопорушення на зазначеному транспортному засобі, та його технічного стану, відповісти на які буде неможливо, у разі їх знищення чи зміни.
Вказаний транспортний засіб, відповідно до ст.167 КПК України, є тимчасово вилученим майном. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, які будуть слугувати при доказуванні вчинення вказаного кримінального правопорушення, тому у органа слідства виникла необхідність у накладенні арешту на зазначений транспортний засіб.
Посилаючись на вищевикладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно з метою його збереження, запобігання його втраті або пошкодженню, що може позбавити можливості використати його, як доказ у кримінальному провадженні, перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, необхідністю проведення відповідних експертиз.
В судове засідання особи не з'явилися. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.
Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР №12023152280000347 від 02.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В ході огляду місця події 01.11.2023 вилученоавтомобіль марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , солдата, кухаря ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль поміщено на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, буд.172 для подальшого зберігання в стані після ДТП.
Вилучений 01.11.2023 вище зазначений автомобіль відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні та зберіг на собі сліди кримінального правопорушення.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. Перевіривши надані матеріали клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного. Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України. Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування, ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого. Відповідно до ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Пункт 1 ч.2 статті 167 КПК України передбачає, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та або зберегли на собі його сліди. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Під час вирішення справи по заявленому клопотанню слідчим суддею враховані вимоги пп.1, 2, 5 ч.2 ст.173 КПК України. Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Під час судового розгляду встановлено, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене 01.11.2023 року під час огляду місця події є забезпечення збереження речових доказів, необхідність проведення судових експертиз, запобігання до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні конструктивним змінам, внаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування автомобіля, в тому числі, пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів автомобіля внаслідок їх звичайної експлуатації, що може негативно відбитися на ході та результатах досудового розслідування та може позбавити можливості використати його як доказ у кримінальному провадженні та розпорядження майном з боку його власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, зокрема відчуження, зміни, спотворення, знищення майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні. Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , солдата, кухаря ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщений на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, буд.172 для подальшого зберігання в стані після ДТП. Доказів негативних наслідків від застосування такого максимального заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено. Оскільки в матеріалах клопотання міститься достатньо підстав вважати, що тимчасово вилучене майно є доказом в кримінальному провадженні, обмеження права власності на це майно є розумним і співмірним, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Разом з тим, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до положень ст.174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково. Відповідно до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких також покладається обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст.ст. .2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 372, КПК України, слідчий суддя -
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт (заборонити відчуження, розпорядження та користування) на автомобіль марки «ВАЗ 2103» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 у званні солдата на посаді кухаря ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та котрий поміщено на територію ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, м. Нова Одеса, вул. Центральна, буд.172.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1