Справа № 489/7080/23
Провадження № 3/489/2499/23
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
05 грудня 2023 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з протоколом проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №560087 від 27.10.2023 ОСОБА_1 інкримінується, що 27.10.2023 о 08.25 год. в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, 3, він, керуючи транспортним засобом "MERCEDES BENZ SPRINTER 314CDI" д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, неприродна блідість, порушення мови), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 при розгляді справи в суді свою вину в інкримінованому порушені не визнав, при цьому підтвердивши, що керував транспортним засобом та відмовився на вимогу поліцейського від огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони, оскільки поспішав по робочих справах, однак був тверезий та поліцейські зазначили йому про можливість відмови від огляду та право пройти огляд самостійно.
Захисник в судовому засіданні просив суд провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції спровокували останнього відмовитись від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, пояснивши, що той має право відмовитись від огляду на стан сп'яніння та пройти його самостійно. Направлення на огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не вручалось та з його змістом він ознайомлений не був. Права передбачені ст. 63 Конституцією України, ст.268 КУпАП не роз'яснювались та про своє право на захист ОСОБА_1 не був обізнаний. Будь-яких ознак сп'яніння ОСОБА_1 не мав, після складання протоколу не був відсторонений від керування транспортним засобом.
Вислухавши пояснення особи та її захисника; дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського; довідку УПП в Миколаївській області від 30.10.2023), суддя дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення ряду альтернативних діянь, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно з пунктами 2, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Системний аналіз вказаних норм права свідчить про те, що у випадку наявності в особи, яка керує транспортним засобом, ознак сп'яніння - поліцейський зобов'язаний пред'явити їй вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З відеозапису вбачається, що поліцейський оголошує ОСОБА_1 перелік ознак наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, неприродна блідість обличчя, порушення мови, проте протягом усього часу спілкування із працівником патрульної поліції водій поводить себе спокійно, координація рухів та мова у нього не порушені, пальці рук не тремтіли та він мав цілком природне забарвлення шкіряного покрову. При цьому відеозаписом не підтверджено жодної, з оголошених та зазначених в протоколі, ознак наркотичного сп'яніння, оскільки протягом всього відеозапису ОСОБА_1 поводив себе природно та відповідно до ситуації, що виникла, факт звуження зіниць ока не знайшов свого підтвердження, оскільки працівники поліції на місці події не здійснювали перевірку реагування зіниць водія на світло, мова водія не була порушена, на всі питання поліцейського він відповідав чітко та послідовно.
Також відеозаписом підтверджено, що працівниками патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не були роз'яснені передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права особи, , яка притягується до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що особа не була обізнана про свої права та обов'язки, щоб мати змогу скористатись ними та було порушено її право на захист.
Крім того, відеозаписом підтверджено, що під час спілкування з водієм працівники поліції фактично спровокували його до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння шляхом повідомлення про те, що він має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння та пройти його самостійно, чим створили у останнього хибне враження правомірності такої поведінки. Таким чином, поліцейський прямо інформував ОСОБА_1 , що він має право відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та пройти його самостійно, достеменно усвідомлюючи наслідки такої відмови, що свідчить про провокацію з боку працівника поліції, оскільки ОСОБА_1 сприймає такий варіант дій, як законну альтернативу та не усвідомлює протиправність таких дій.
Також, всупереч вимогам вказаного Порядку, поліцейським не було зазначено в протоколі про те, які саме дії ОСОБА_1 свідчили про його ухилення від огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я з урахуванням роз'яснення йому поліцейським можливості права відмовитися від огляду та самостійно пройти такий огляд.
Крім того, згідно з відеозаписом, після складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 поліцейські жодним чином не відсторонювали останнього від керування транспортним засобом, зазначивши про те, що він може продовжувати керувати автомобілем, що вказує на недотримання поліцейськими вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, положення якої зобов'язують поліцейських, які виявили особу, що керує транспортним засобом, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відсторони її від керування транспортним засобом. Вказане, у свою чергу, також викликає обґрунтовані сумніви щодо того, що у водія дійсно були ознаки наркотичного сп'яніння, вказані у протоколі.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що особа, відносно якої складено протокол, дійсно виявляла вказані у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння та вчиняла дії, які б вказували на її ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, тому у посадової особи органу національної поліції були відсутні передбачені законом підстави для складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до конституційного принципу, закріпленого в ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі через недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу такого адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, та до нього не додано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
Керуючись статтями 247, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко