Справа № 489/6870/23
Номер провадження 3/489/2443/23
Постанова
Іменем України
05 грудня 2023 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшина Ганна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , солдата військової частини НОМЕР_1 , за посадою водій-електрик відділення енергетичного забезпечення, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом серії 1836 № 63 від 27.10.2023, 27.10.2023 солдат ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння на території постійного місця дислокації 2 підрозділу групи підрозділів військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в умовах особливого періоду та пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння про що свідчить довідка-виписка № 3129.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки, яка повернулась неврученою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також направленням смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в протоколі, яке доставлено 03.11.2023 о 16:06 год. у додаток «Вайбер». Про причини неявки не повідомив, до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов'язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За такого суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол по адміністративне правопорушення (свою провину ОСОБА_1 визнав); копію військового квитка, службову характеристику ОСОБА_1 ; виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 27.10.2023 КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я»,згідно якої ОСОБА_1 мав гостру інтоксикацію внаслідок вживання алкоголю, алкотест 6810 - 2,87% проміле; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; копію постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.09.2022, копію постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2023) суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан з огляду на військову агресію російської федерації проти України.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Частиною третьою ст. 172-20 КУпАП встановлено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх взаємозв'язку, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно в умовах особливого періоду, будучи військовослужбовцем, перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності не вперше за вказаною статтею, обставини вчинення адміністративного правопорушення - вчинене в умовах особливого періоду, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Вказане положення закону не містить вказівки, що такі військовослужбовці у відповідних справах звільняються від сплати судового збору лише, якщо вони є заявниками чи позивачами у справі, отже таке звільнення від сплати судового збору поширюється на військовослужбовців, які мають будь-який процесуальний статус у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, в тому числі і статус особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оскільки дана справа стосується виконання військовослужбовцем військового обов'язку, тому відсутні підстави для стягнення в даному випадку з військовослужбовця судового збору.
Керуючись статтями 172-20, 252, 280, 283, 291, 294 КУпАП, суддя -
постановила:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Інгульський р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Постанова суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.А. Микульшина