ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/22485/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , грошової допомоги на підставі пункту 7.1 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести нарахування та виплатити грошову допомогу ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7.1 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 26.11.2022 отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Позивач вказує, що їй не була нарахована та не виплачена грошова допомога відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV, у зв'язку із чим звернулася до відповідача з прохання та вимогою нарахувати та виплатити таку допомогу.
Листом від 10.07.2023 №22927-21227/Ш-02/8-0300/23 відповідач повідомив позивача про те, що стаж роботи в закладах освіти на посадах, які передбачені Переліком, що дає право на призначення за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” становить 28 років 11 місяців, а тому для проведення виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій не було підстав.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та зазначає, що здобула страховий стаж працюючи в закладах охорони здоров'я, а не в закладах освіти, що дає їй право на грошову допомогу.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та виплати грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, з 26.11.2022.
Позивач, маючи стаж роботи в закладах охорони здоров'я понад 30 років, звернулася до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV.
Листом від 10.07.2023 №22927-21227/Ш-02/8-0300/23 відповідач повідомив позивача про те, що стаж роботи в закладах освіти на посадах, які передбачені Переліком, що дає право на призначення за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” становить 28 років 11 місяців, а тому для проведення виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій не було підстав.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV протиправними, позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191), цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №49-51, ст.376), та механізм її виплати.
Пунктами 5 - 7 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
За приписами пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №3, ст.10), що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 “Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років” (ЗП України, 1994 р., № 4, ст.70; Офіційний вісник України, 2002 р., №39, ст.1820; 2004 р., №46, ст.3052).
Як вбачається із Переліку №909, до стажу роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується робота у закладах охорони здоров'я (лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри) на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад).
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі №234/13835/17).
З матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії за віком грошова допомога відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV не була виплачена позивачу у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу в закладах освіти на відповідних посадах, який, на думку відповідача, становить 28 років 11 місяців при необхідних 30 років.
Однак, з наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_1 Серії НОМЕР_1 , виданої 23.03.1981, вбачається, що позивач має понад 40 років трудового стажу, зокрема, понад 30 років спеціального стажу роботи у відповідних закладах охорони здоров'я.
Протилежного відповідачем не доведено.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV, а надані позивачем документи підтверджують її право на отримання вказаної грошової допомоги, оскільки судом встановлені обов'язкові обставини, які зумовлюють виникнення права на її отримання, а саме: наявність у позивача необхідного спеціального стажу роботи у відповідних закладах охорони здоров'я (30 років); робота на день досягнення пенсійного віку в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років; неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Відтак, з наведених вище підстав, наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV, заявлені позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн, який був сплачений квитанцією від 11.08.2023.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока