ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/34883/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати наказ від 20.09.2019 №307 о/с в частині звільнення з посади начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області (позовна вимога 1);
2) скасувати накази по особовому складу:
а) про призначення на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу охорони публічного порядку, масових і охоронних заходів УПД ГУНП у Волинській області (на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_2 ) (позовна вимога 2);
б) про призначення на посаду інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Луцького ВП ГУНП у Волинській області з посадовим окладом 2700 грн (позовна вимога 3);
в) від 28.02.2023 № 94 о/с в частині призначення на посаду дільничного офіцера поліції СДОП ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області (позовна вимога 4);
3) поновити на посаді начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області (позовна вимога 5);
4) зобов'язати нарахувати і виплатити середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з жовтня 2019 року по 25 жовтня 2023 року з врахуванням раніше виплачених сум (позовна вимога 6);
5) визнати накази ГУНП у Волинській області з грудня 2018 року по червень 2019 року включно в частині встановлення щомісячної премії начальнику Любешівського відділення поліції в розмірі 0 % протиправними та скасувати їх (позовна вимога 7);
6) зобов'язати нарахувати і виплатити щомісячну премію в розмірі 49,5% від грошового забезпечення з грудня 2018 року по червень 2019 року включно (позовна вимога 8).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивачем заявлено позовні вимоги 2, 3, 7 щодо визнання протиправними та скасування наказів, однак не зазначено жодного реквізиту оскаржуваних наказів, що є недоліком позовної заяви та унеможливлює розгляд судом таких вимог.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684 грн.
Як вбачається із тексту позовної заяви, позивачем заявлено 3 позовні вимоги немайнового характеру (позовні вимоги 2-4), за подання яких передбачено сплату судового збору, а відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3 228 грн 90 коп.
Позивачем в позовній заяві зазначено про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема, наявність статусу учасника бойових дій, однак доказів щодо наявності вказаного статусу суду не подано, відсутні такі докази і в переліку додатків до адміністративного позову.
Крім того, суд зазначає, що заявлена позовна вимога 1 (похідні позовні вимоги 2, 3, 4, 5 та 6) щодо визнання протиправним та скасування наказу від 20.09.2019 №307 о/с в частині звільнення з посади начальника Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, тобто прийнятого за 4 роки та 3 місяці до моменту подання адміністративного позову - 25.11.2023, в той час як відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позовної заяви долучено заяву про поновлення строку на звернення до суду, яка вмотивована тим, що в період з 14.05.2023 по даний час позивач перебуває в районі лінії бойового зіткнення на підставі відповідних наказів ГУНП у Волинській області, а відтак вважає, що строк на звернення до суду ним не пропущено.
У контексті наведеного слід зазначити, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року у справі № 17-рп/2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
В аспекті наведеного суд також вважає за доцільне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки ж звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Враховуючи викладене, лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права звернення із позовом у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Тобто, поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові звернув увагу, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
У контексті наведеного, слід зазначити, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Підтверджений позивачем ряд причин свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску на звернення до суду поважними виключно в період з 14.05.2023 по момент подання даного позову, тобто 25.11.2023, однак не свідчить про відсутність реальної можливості для звернення до суду в строк з 20.09.2019 по 13.05.2023.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, даний позов слід залишити без руху на підставі положень частини першої статті 123 КАС України, із наданням позивачеві десятиденного строку, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 123, 160, 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску в період з 20.09.2019 по 13.05.2023; 2) докази сплати судового збору в розмірі 3 228 грн 90 коп. або докази щодо наявності підстав для звільнення від його сплати (копія посвідчення учасника бойових дій); 3) нової редакції адміністративного позову, яка міститиме реквізити усіх оскаржуваних наказів (позовні вимоги 2, 3, 7), в тому числі й примірник для відповідача.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Дмитрук