УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
04 грудня 2023 р. Справа № 120/17865/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень.
Позивач просить суд визнати протиправними та нечинним рішення 37 (позачергової) сесії Козятинської міської ради 8 скликання від 25 жовтня 2023 року, а саме: ??
- рішення №1164 Про внесення змін до бюджету Козятинської міської територіальної громади на 2023 рік; ??
- рішення №1163 Про внесення змін до бюджету Козятинської міської територіальної громади на 2023 рік;
- рішення №1162 Про внесення змін до Програми «Питна вода» Козятинської міської територіальної громади на 2021-2025 роки;
- ??рішення №1161 Про надання в оренду об'єкта комунальної власності, а саме будівлі літ. «П» за адресою : АДРЕСА_1 ;
- ??№1160 Про включення до Переліку другого типу об'єкта комунальної власності Козятинської міської ради та затвердження умов оренди;
- №1159 Про покладання функцій замовника будівництва.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 25.10.2023 в залі засідань Козятинської міської ради відбулася імітація пленарного засідання Козятинської міської ради, внаслідок якого відбулося незаконне визнання повноважень депутатів, обраних замість депутатів, які вибули, що стало наслідком прийняття протиправних рішень Козятинською міською радою.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: [...] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії [...].
Вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єкта відносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача стосовно оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності було обґрунтованим, і таке порушення прав має бути реальним, стосуватися особистих прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавцем встановлені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, із якою особа звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, позивачеві слід обґрунтувати яким чином оскаржувані рішення порушують її права, належність позивача до суб'єкта відносин, у яких застосовується або буде застосовано ці акти та визначити способи захисту порушеного права.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Козятинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію даної ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна