ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 545/1736/23 Номер провадження 11-кп/814/2144/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
представника БВК № 16 ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» провадження за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 червня 2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого: 25.10.2018 Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 289, ст. 75 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік, засудженого 29.05.2019 Голопристанським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 289, ст. 102, ч.4 ст. 70, ст. 72 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, встановлено вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 25.10.2018 виконувати самостійно. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 30.07.2019 вирок залишено без змін,
задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 та звільнено умовно-достроково на 01 рік 02 місяці 05 день від відбування покарання за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що відповідно до характеристики виданої БВК № 16, встановлено, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу районного суду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення, суд не надав оцінку та не взяв до уваги поведінку засудженого протягом усього строку відбування покарання.
Вказує, що із матеріалів особової справи установлено, що засуджений ОСОБА_7 за час відбування покарання допускав порушення вимог режиму, за що на нього обґрунтовано накладено стягнення.
Зазначає, що допущення засудженим порушень вимог режиму тримання в установі виконання покарань під час відбування покарання свідчить про його нестабільну поведінку та ставить під сумнів висновки суду, що засуджений ОСОБА_7 довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття не відбутої частини покарання.
Посилається, що із змісту наданих адміністрацією установи матеріалів особової справи засудженого вбачається, що наявні у справі докази та обставини не містять достатніх даних, які беззаперечно доводять, що поведінка засудженого свідчить про те, що він твердо довів своє виправлення, оскільки, за час відбування покарання характеризувався неоднозначно та працював не постійно.
Зазначає, що отримані засудженим ОСОБА_7 заохочення за поведінку не є достатнім доказом його виправлення, оскільки є його обов'язком, відповідно до ст. 9 КВК України.
Вказує, що матеріалами особової справи у повній мірі не доведено дотримання усіх умов, передбачених законодавством, необхідних для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання особи.
Посилається, що наявність заохочень та позитивна характеристика засудженого хоча і вказують на позитивні зміни у його поведінці, однак є недостатніми для висновку про його остаточне виправлення та не можуть слугувати доказом того, що засуджений твердо став на шлях виправлення та заслуговує на застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Окрім того вказує, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.11.2022 (справа № 545/4319/22, провадження № 1-в/545/926/22) відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції прокурор підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Засуджений та представник колонії заперечили, просили ухвалу суду залишити без змін.
Мотиви суду.
Згідно зі 107 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання незалежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Аналізуючи наявні матеріали щодо ОСОБА_7 в цілому, колегія суддів звертає увагу на наступне.
З характеристики від 01.06.2023 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13.08.2019.
З 14.08.2019 перебував в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор», де характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав.
З 11.09.2019 відбував покарання в державній установі «Кременчуцька виховна колонія», де характеризувався посередньо, заохочень та стягнень не мав.
З 05.09.2020 перебував в державній установі "Бердянська виправна колонія (№ 77)", де характеризувався посередньо, мав 2 стягнення, але змінив свою поведінку на краще та був заохочений 1 раз.
З 03.11.2021 відбуває покарання в державній установі "Божковська виправна колонія (№ 16).
Працевлаштований на виробничій зоні, де працює до даного часу. До праці відноситься сумлінно, проявляє розумну ініціативу.
За час відбування покарання порушення вимог встановленого порядку відбування покарання не допускав, стягнення не накладалися.
В теперішній час характеризується позитивно. За виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку та вимог безпеки праці заохочений 5 разів.
У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримуєшся правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Утримує в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Добре ставиться до майна установи і предметів, якими користувався при виконанні дорученої роботи. Здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. До виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Бере участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, у реалізації програм диференційного виховного впливу «Духовне відродження», «Фізкультура і спорт», відвідує заплановані заходи, читає духовну літературу. Бере участь у роботі самодіяльних організацій, проявляє соціально корисну ініціативу в організації їх роботи, входить до складу фізкультурно-спортивної секції.
ОСОБА_7 під час відбування покарання на профілактичному обліку перебуває як схильний до суїциду.
З довідки про заохочення та стягнення слідує, що ОСОБА_7 має 6 заохочень (28.09.2021, 31.03.2022, 30.06.2022, 30.09.2022, 30.12.2022, 31.03.2023) за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки встановлені КВК та ПВР, та вимог безпеки праці, а також 2 стягнення (09.04.2021, 07.10.2021).
З наведеного вбачається, що поведінка ОСОБА_7 від початку відбування покарання не була стабільною, проте, в подальшому засуджений змінив свою поведінку на краще, про що свідчать отримані ним 5 заохочень після накладення останнього стягнення та відсутність нових стягнень протягом тривалого часу.
Крім того, майже від початку прибуття до ДУ «Божковська виправна колонія (№16)», ОСОБА_7 працевлаштований на виробничій зоні, де працює до даного часу та до праці ставиться сумлінно, проявляє розумну ініціативу.
Отже всупереч доводам прокурора, в наданих матеріалах наявні відомості про сумлінні поведінку та ставлення до праці засудженого ОСОБА_7 , а тому наявні підстави для застосування до нього положень ст. 107 КК України.
В той же час, є нерелевантним посилання прокурора на ту обставину, що ОСОБА_7 , менше ніж рік тому - 07.11.2022, судом вже було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення, позаяк ОСОБА_7 вчинив злочин будучи неповнолітнім, а тому, згідно з положеннями ст. 154 КВК України, питання про умовно-дострокове звільнення щодо ОСОБА_7 може бути винесено на розгляд не раніше ніж через шість місяців.
В даному випадку 6-ти місячний строк засудженим було дотримано, оскільки засуджений звернувся із відповідною заявою до суду 17.05.2023.
За наведених обставин, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 06 червня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4