ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 623/1792/21 Номер провадження 33/814/134/23Головуючий у 1-й інстанції Бессонова Т.Д. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 червня 2021 року ,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Ізюм Харківської області, з вищою освітою, непрацюючого, проживаючого за рахунок тимчасових заробітків, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 163770 від 16.05.2021, 16.05.2021 о 00-21 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda-3 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суддею суду першої інстанції оголошено у судовому засіданні постанову у даній справі про адміністративне правопорушення не від імені України, про що свідчить звукозапис судового засідання.
В ході оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були відсутні свідки , що свідчить про грубе порушення вимог ст. 256 КУпАП.
Вказує, що відеофіксація здійснювалась на особистий телефон працівника поліції, а наявний у справі відеозапис має ознаки переривання та не є безперервним.
Матеріали справи не мають доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та роз'яснення останньому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, до приміщення Полтавського апеляційного суду не з'явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, від ОСОБА_1 та його адвоката заяви про відкладення розгляду справи не надходили.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції не виконані.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №163770 від 16.05.2021, зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, за невиконання чого передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. При цьому, свідки працівниками поліції не залучалися та у протоколі не відображені.
На підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення поліцією було долучено відеозапис, з якого вбачається, що працівниками патрульної поліції свідки не залучались, відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відбулась без присутності двох свідків.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру огляду осіб, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, такі підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Пунктом 6 Розділу II Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року передбачено, що огляд водія на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Окрім наведеної вище Інструкції № 1452/735 питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння також врегульовується постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (в редакції від 28 жовтня 2015 року, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення), де передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Пунктом 4 вищевказаної Постанови передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. { Абзац перший пункту 4 в редакції Постанови КМ N 57 (57-2023-п ) від 20.01.2023 }
Відповідно до положень п.4 Постанови огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. {Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 888 ( 888-2015-п ) від 28.10.2015 }
Крім того, відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (у редакції, що діяла на момент цієї події), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Положеннями п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року роз'яснено, що якщо водій ухилявся від огляду на стан алкогольного сп'яніння, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. При цьому, у разі відмови особи від проходження запропонованих оглядів на виявлення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу такий порядок чітко не регламентовано.
За таких обставин, незалучення свідків працівниками поліції, у разі відмови водія від проходження запропонованого огляду на виявлення стану сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, не узгоджується з положеннями статті 266 КУпАП.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, працівниками поліції складено матеріали про адміністративне правопорушення за відсутності двох свідків, присутність яких при фіксації відмови водія від огляду на стан алкогольного сп'яніння на момент вчинення цих дій була обов'язковою умовою для його притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КпАП України.
Таким чином, у даній справі мала місце неналежна правова процедура фіксування факту відмови водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння, а тому посилання останнього на порушення такого порядку є слушними.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів належного оформлення факту відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що ставить під сумнів відповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам закону.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).
Тобто, у даному випадку працівниками поліції в порушення вимог 255 КУпАП України не виконано обов'язок щодо збирання доказів, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу не дає можливості з достатністю встановити його винність у вчиненні адміністративного правопорушення.
Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18№ 163770 від 16.05.2021 року не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи вищенаведене та застосовуючи закріплений в ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена.
Зазначені обставини суд першої інстанції належним чином не дослідив, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене та оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вище зазначеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 30 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Постановити нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко