ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/1024/20 Номер провадження 22-ц/814/4677/23Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючої судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 10 травня 2023 року, прийнятого під головуванням судді Тимчука Р.І. в м.Полтаві,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2020 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до районного суду з даним позовом.
Просили стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання, яка утворилась у зв'язку з невиконання обов'язку по оплаті спожитих послуг за період 01.10.2015 року по 01.03.2020 року в сумі 32266,53 грн., з врахуванням індексу інфляції в сумі 1635.36 грн. та 3% річних - 1312,02 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 03 грудня 2020 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від18 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, рішення від 03.12.2020 року скасоване.
Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 10 травня 2023 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 32266,53 грн., індекс інфляції у сумі 1635,36 грн., 3% річних в сумі 1312,02 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., а всього 37315,91 грн.
Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.
Рішення оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в повному обсязі.
Вважає, що за наявності в квартирі засобу обліку теплоенергії оплата за надані послуги здійснюється згідно з показанням такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню з моменту її виявлення.
Зазначає, що позивач не довів, що квартирний засіб обліку теплової енергії, який встановлений в квартирі відповідача (квартирний вузол розподільного обліку теплової енергії №421К) в період з 01.10.2015 року по 01.03.2020 року надавав недостовірну інформацію щодо розміру використання тепла, яку не можна використовувати при нарахуванні плати за послуги.
Вказує, що договором про надання послуг теплопостачання №23870 від 14.12.2006 року не передбачено обов'язку споживача проводити періодичну повірку квартирних приладів за власний рахунок.
Стосовно твердження суду про переривання строку позовної давності, стверджує, що одного лише розрахунку заборгованості недостатньо для підтвердження факту переривання позовної давності, без підтвердження квитанціями, касовими ордерами та іншими документами, що засвідчують здійснення платежу саме боржником, оскільки останній заперечував вчинення цих дій.
У відзиві Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» посилаючись на правильність вирішення справи судом першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення районного суду залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що взаємовідносини підприємства «Полтаватеплоенерго» та відповідача по наданню послуг з теплопостачання врегульовані договором від 14.12.2006 року. Предметом даного договору є надання послуг з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , загальною опалювальною площею 68,1 кв.м. Розмір щомісячної плати за надані послуги становить: за послуги центрального опалення 1596,93 грн./Гкал. протягом опалювального періоду та гарячої води 96,71 грн./куб.м.
В 2003 році будинок за вказаною адресою було обладнано приладом обліку споживання теплової енергії. Відповідно до акту прийому вузла обліку спожитої теплової енергії на комерційний облік № 396, теплопостачальна організація прийняла на комерційний облік вузол обліку споживання теплової енергії з 28.10.2003 року.
За приписами пункту 4.7 Договору, у разі встановлення побудинкових теплолічильників споживач сплачує в опалювальний період за теплопостачання згідно з показниками приладів пропорційно до опалювальної площі квартири.
Згідно п. 4.8 Договору у разі встановлення квартирних теплолічильників споживач сплачує за опалення своєї квартири за їхніми показниками та додатково за опалення загальних приміщень будинку за встановленими нормативами за відсутності побудинкового обліку. При наявності побудинкових теплових лічильників за їх показниками.
Відповідно до п. 4.9 приймаються до розрахунку показники приладів обліку теплової енергії та води, які мають клейма та свідоцтва про проходження Державної метрологічної повірки, термін дії якої не скінчився.
В 2011 році відповідачем було встановлено за адресою: АДРЕСА_1 квартирний вузол розподільного обліку теплової енергії №421К.
15.04.2015 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до споживача з листом №31-02-08/1011, що термін дії державної метрологічної повірки приладу обліку теплової енергії, встановленого в квартирі відповідача, закінчується 12.08.2015 року, тому ОСОБА_1 необхідно в міжопалювальний період (до 15.09.2015 року) провести держповірку приладу обліку теплової енергії. Зняття з комерційного обліку квартирного теплового лічильника проводиться лише представником ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в присутності споживача зі складанням двостороннього акту, в якому будуть зафіксовані останні показники лічильника.
В свою чергу відповідач відмовилась проводити держповірку за власні кошти, вимагаючи провести повірку за рахунок ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Підприємством було повідомлено споживача, що відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що позивачем вірно обрахована заборгованість за послуги з теплопостачання, оскільки житловий будинок по АДРЕСА_2 оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, то за період 12 серпня по 2015 року (дата зняття з обліку теплового вузла, встановленого в квартирі відповідача для проведення повірки) по 29 жовтня 2019 року (дата проведення повірки) нарахування по квартирі відповідача проводилися відповідно до показників будинкового лічильника пропорційно опалювальній площі квартири та становить 32266,53грн, що підлягає стягненню з відповідача.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.4 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» провадить господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі відповідних ліцензій, виданих національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та одночасно є виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких вона здійснює.
Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.
Пунктом 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 встановлено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Частиною 4 ст. 17 вказаного Закону передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Діяльність підприємств, які виробляють (надають) теплову енергію та комунальні послуги, підлягає державному регулюванню згідно із Законом України «Про природні монополії». Предметом державного регулювання діяльності цих підприємств є ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) ними. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», якою затверджено Порядки формування тарифів на теплову енергію та комунальні послуги (далі - Порядок), передбачено механізм розрахунку економічно обґрунтованих тарифів та визначено перелік витрат, які включаються до складу повної собівартості послуг з тепло-, водопостачання та водовідведення. Цей Порядок застосовувався під час установлення національною комісією, що здійснює державне регулюванню у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09 червня 2016 року № 1101 внесено зміни до постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31 березня 2015 року № 1171 та встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з 01 липня 2016 року, що є чинними. Структурою одноставкового тарифу передбачені витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтажу після повірки - лише лічильників гарячої води, однак планові витрати на повірку квартирних засобів обліку теплової енергії не включені до тарифу.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» під час здійснення господарської діяльності керується ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», відповідно до якого підприємство зобов'язане здійснювати цільове використання коштів, отриманих внаслідок здійснення своєї господарської діяльності за встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, тарифами, виключно на витрати, які передбачені структурою тарифу, а тому спрямування теплопостачальною організацією коштів, передбачених в структурі тарифу на послугу з централізованого опалення на проведення періодичної повірки квартирних засобів обліку теплової енергії, призведе в свою чергу до порушення законодавства у сфері теплопостачання.
З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2015 року вузол розподільного обліку теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 знято з абонентського обліку для проведення повірки та надано лист з рекомендаціями в міжопалювальний період провести повірку вузла розподільного обліку. Також було зазначено, що в разі не проведення повірки підприємство відповідно до вимог Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), буде змушене проводити нарахування за послугу з централізованого опалення згідно з показниками будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалювальній площі квартири.
Повірка приладу обліку теплової енергії була проведена лише 20 вересня 2019 року, що було зазначено в свідоцтві про повірку.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.
При цьому ОСОБА_1 не оскаржувала відмову підприємства здійснити повірку квартирних приладів за його рахунок.
Відповідач порушила умови договору щодо обов'язку по оплаті спожитих послуг теплопостачання, у зв'язку з чим за період з 01.10.2015 року по 01.03.2020 року утворилася заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 32266,53грн., яку обгрунтовано стягнув суд на користь позивача.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги стосовно неврахування судом першої інстанції строку позовної давності, адже, як вірно зазначив районний суд, вказаний строк є перерваним, оскільки на рахунок відповідача щомісячно вносились платежі в погашення боргу відповідача ( а.с.5-6).
Дана обставина ОСОБА_1 не спростована.
Доводи стосовно не встановлення особи платника також не можуть бути враховані, адже апелянтом не надано належних та допустимих доказів які б підтверджували, що платником боргу не є відповідач.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач із зустрічним позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про перерахунок заборгованості не зверталась та окремо позов з цього ж приводу не подавала, а тому апеляційний суд в силу приписів ст.367 ЦПК України позбавлений можливості досліджувати вказане питання та встановлювати наведені в апеляційній скарзі обставини.
Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 10 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05.12.2023 року.
Головуюча суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна