Справа № 761/17684/22
Провадження № 2-а/761/291/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним адміністративним позовом посилаючись на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 5789292 від 22.08.2022, винесеною інспектором патрульної поліції Ляшкевичем А.А., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн.
Позивач з вказаною постановою не згоден, оскільки правил дорожнього руху не порушував, а доказів зворотнього інспектор патрульної поліції при розгляді справи йому не надав.
Позивач зазначає, що 22.08.2022 позивач рухався по вул. Ушакова в м. Києві на автомобілі «Шкода», держномер НОМЕР_1 . О 13-45 позивача було зупинено працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього знаку 4.1. ПДР «Рух прямо».
Позивач зазначає, що порушення ПДР з його боку не було, тому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження у справі закрити.
Відповідач свої правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлено, що 22.08.2022 інспектором 5 роти 3 батальйону патрульної поліції Управління патрульної поліції м. Києва Ляшковичем А.А. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, серії ЕАР № 5789292 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови 22.08.2022 о 13-45 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Шкода», держномер НОМЕР_1 по вул. Ушакова в м. Києві, порушив вимоги дорожнього знаку 4.1. ПДР «Рух прямо», чим порушив п. 8.4.г Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Наразі, в порушення вимог вказаної статті, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху.
З аналізу тексту постанови про адміністративне правопорушення та матеріалів справи вбачається, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що дії інспектора щодо винесення оскаржуваної постанова є протиправними, а сама постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу тільки за відповідним клопотанням іншої сторони. Відповідач передбаченим ст. 134 КАС України правом не скористався, та не заявив відповідного клопотання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, позивачем доказів не надано, а тому суд відмовляє позивачу у їх стягненні.
Згідно положень ст. 286 КАС України враховуючи, що в судовому засіданні відповідачем не доведено правомірності винесення постанови, суд вважає за можливе скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд приходить до висновку, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності без наявності відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними і допустимими доказами правомірності прийнятої ним постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 252, 254, 258, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 28, 134, 139, 159-163, 167, 171, 242, 257, 286 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАР № 5789292 від 22.08.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.
В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: