Справа № 760/14696/23
Провадження №1-кс/760/6420/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника - потерпілої ОСОБА_3 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 , прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , старшого слідчого в ОВС 4 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 09 червня 2023 року про закриття кримінального провадження №62021000000000345 від 30.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 09.06.2023 про закриття кримінального провадження № 62021000000000345 від 30.04.2021.
В обґрунтування свої вимог зазначає, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області менше одного місяця здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000345 від 30.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України.
ОСОБА_3 було визнано потерпілою у кримінальному провадженні та вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
19 червня 2023 року потерпіла ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку отримала постанову від 09.06.2023 слідчого СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
З даною постановою не погоджується, оскільки рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам кримінальних правопорушень, а тому постанова підлягає скасуванню.
Під час прийняття постанови слідчим ОСОБА_6 всупереч ст.9 КПК України не проведено всього необхідного обсягу слідчих дій, не досліджено всі обставини кримінального провадження та відповідно передчасно і упереджено здійснено правову оцінку кримінальних правопорушень.
Як вбачається з постанови, вона обґрунтована та прийнята виключно за результатами вже проведених слідчих дій, які були здійснені ще слідчими ГСУ ДБР, та за результатами здійснення досудового розслідування виключно слідчими ГСУ ДБР, яке, як було в подальшому констатовано заступником Генерального прокурора, не було ні оперативним, ні ретельним, без виконання слідчими вказівок процесуального керівника від 20.09.2021, що як наслідок не відповідало завданням кримінального провадження, встановленим у ст.2 КПК України.
Проте, будь-яких дій слідчими СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області для з'ясування усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, з метою проведення повного, належного досудового розслідування, здійснено не було.
Зазначив, що слідчий у постанові посилається на проведені допити співробітників ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, які надали практично однакові покази щодо фактичних обставин, які відбувались у приміщенні ТУ ДБР після затримання потерпілої.
При цьому допити співробітників ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, проводились співробітниками ГСУ ДБР, що викликає у потерпілої обґрунтовані сумніви в належності проведених допитів та достовірності отриманої інформації за результатами їх проведення, адже вказані співробітники безпосередньо зацікавлені в результатах розслідування та звісно не даватимуть показання, які підтверджуватимуть ознаки складу злочину по відношенню до потерпілої.
Саме тому проведення повторних допитів співробітників ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, а також прокурора та понятих, є критично необхідним, адже слідчі СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області безумовно не мають відношення до організаційної структури органів ДБР та ніяким чином не зацікавлені в результатах розслідування, а тому мають безпосередню можливість встановити об'єктивну істину та встановити розбіжності в показаннях співробітників ТУ ДБР, які здійснили фізичне та психічне насилля у відношенні потерпілої.
Проте, жодних допитів слідчими СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області проведено не було, тому опираючись на результати неретельно проведених допитів свідків, що були здійсненні ГСУ ДБР, слідчий прийшов до хибних висновків про відсутність події кримінального правопорушення та необхідності закриття кримінального провадження.
У постанові про закриття кримінального провадження слідчий посилається на висновки судово-медичних та судово-психіатричної експертиз, зокрема на висновок експертів ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» № 251/21 від 23.09.2021, який був складений на підставі постанови слідчого ГСУ ДБР про призначення експертизи. Для проведення експертизи слідчими ГСУ ДБР були надані експертам лише копія протоколу допиту ОСОБА_3 та копії медичної документації щодо виїзду швидкої медичної допомоги до ОСОБА_3 22.04.2021 та 24.04.2021. Таким чином, можна зробити висновок, що результати проведеного експертного дослідження були частковими та неповними, адже обґрунтовувались лише на підставі поверхневого огляду ОСОБА_3 бригадою медиків ШМЕД, які в силу обмеженості своїх ресурсів, відсутності необхідного обладнання для огляду та спеціальних знань та навичок не могли на місці належним чином оглянути потерпілу.
Як констатували медики бригади ШМЕД у карті виїзду до потерпілої 22.04.2021, фактично через годину після вчинення співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, фізичного насилля, у потерпілої спостерігався забій м'яких тканин, у тому числі почервоніння на правій кисті руки.
Доцільно припустити, що синці внаслідок застосування фізичної сили у відношенні до ОСОБА_3 могли і не проявитись одразу (через годину, коли приїхали медики ШМЕД), проте почервоніння шкіри та забій м'яких тканин доводять застосування фізичної сили.
У подальшому, з метою фіксації слідів спричиненої фізичної шкоди, з'ясування наслідків для свого здоров'я та проведення належного та висококваліфікованого медичного огляду потерпіла ОСОБА_3 , починаючи з 26.04.2021, пройшла ретельне обстеження у низки спеціалістів різного профілю, у різних медичних закладах, зробила численні аналізи та дослідження.
На основі проведених медичних обстежень, отримавши довідки та висновки від лікарів, потерпіла звернулася до експертних установ для проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз.
За результатами проведеної судово-медичної експертизи експертами «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи» складено Висновок № 033-22-2021 від 11.11.2021.
У висновку експерти зазначають, що внаслідок відсутності в наданій медичній документації будь-якого опису морфологічних властивостей вказаних синців, вони позбавлені можливості висловитись щодо строку їх спричинення ОСОБА_3 , на що саме і вказує слідчий у своїй постанові, обґрунтовують підстави для закриття кримінального провадження.
Проте, експертна комісія підтвердила та констатувала наявність у ОСОБА_3 наступних тілесних ушкоджень: синці на правому стегні, на лівому стегні, в ділянці правого колінного суглобу, на правій гомілці, на правій сідниці в ділянці правого кульшового суглобу, на правій кисті.
Проте, вказані висновки експертної комісії були залишені поза увагою слідчим під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Також слідчими СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області не було вчинено жодних слідчих дій, які б підтвердили або спростували такий висновок експерта № 04-05/40 від 18.02.2022 ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров'я України», у тому числі не було проведено допиту батьків ОСОБА_3 , її колег, або експерта, який проводив експертизу, які б підтвердили свою позицію, викладену у поясненнях, або б надали додаткові та уточнюючі показання.
Так, ще 20.09.2021 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 надав вказівки в порядку ст. 36 КПК України слідчим ГСУ ДБР для виконання, які не були виконані слідчими та відповідно і стали причиною для передачі здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.
Усе вищенаведене свідчить про те, що досудове розслідування проведено поверхнево, не об'єктивно (упереджено), без намагання з'ясувати всі обставини справи та притягнути винних осіб до відповідальності.
На думку потерпілої сторони, слідчим у кримінальному провадженні не проведено усіх належних заходів щодо встановлення винних осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальності, обставин вчинення кримінального правопорушення, а відтак постанова від 09.06.2023 про закриття кримінального провадження № 62021000000000345 є необґрунтованою та незаконною.
Представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 09.06.2023 про закриття кримінального провадження № 62021000000000345 від 30.04.2021.
Потерпіла ОСОБА_3 підтримала позицію свого представника та просила скаргу задовольнити.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КПК України та прийнята з урахуванням вимог чинного законодавства.
З'ясувавши доводи та аргументи учасників кримінального провадження, обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що скарга необхідно задовольнити з огляду на таке.
Слідчими Головного слідчого управління ДБР здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України за фактом застосування працівниками територіального управління ДБР, розташованого у м. Київ, фізичного та психологічного насильства щодо адвоката ОСОБА_3 .
Постановою старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 02 вересня 2021 року кримінальне провадження №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 20 вересня 2021 року постанову про закриття кримінального провадження від 02 вересня 2021 року скасовано.
Постановою заступника керівника відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 від 07 березня 2022 року кримінальне провадження №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року було закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 03 червня 2022 року скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 07 березня 2022 року
Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 24 червня 2022 року об'єднано в одному провадженні матеріали досудових розслідувань №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року за ч.2 ст.365 КК України, №62022000000000380 від 13 червня 2022 року за ч.2 ст.127 КК України та №62022000000000381 від 13 червня 2022 року за ч.1 ст.384 КК України. Об'єднаному кримінальному провадженню присвоєно номер раніше розпочатого кримінального провадження - 62021000000000345.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 20 жовтня 2022 року доручено здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000345 слідчому управлінню Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області.
Згідно постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 09 червня 2023 року кримінальне провадження №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України, закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Постанова мотивована тим, що у ході досудового розслідування не встановлено об'єктивних фактичних даних, які б свідчили про подію завдання ОСОБА_3 сторонніми особами, зокрема й співробітниками ТУ ДБР тілесних ушкоджень, а отже, катування її співробітниками ТУ ДБР та, у зв'язку з цим, і перевершення ними службових повноважень, чи завідомо неправдиві покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не встановлено.
Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з указаною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову, оскільки вважає її незаконною та передчасною, прийнятою без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч.1 ст.91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Згідно ч. 5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
Згідно ч.5-6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
З метою з'ясування питання щодо дотримання слідчим вимог законодавства та з метою перевірки оскаржуваної постанови на предмет її відповідності вимогам ст.110 КПК України, слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження №62021000000000345 від 30 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України, відповідно до яких слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи представника потерпілої щодо необґрунтованості постанови та її невідповідності вимогам процесуального законодавства знайшли свого підтвердження.
Так, під час судового розгляду скарги було встановлено, що у постанові заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 20 жовтня 2022 року, якою доручено здійснення подальшого досудового розслідування слідчому управлінню Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області, зазначено, що
- досудове розслідування y кримінальному провадженні №62021000000000345 не є ні оперативним, ні ретельним, а попередні вказівки процесуального керівника від 20.09.2021 слідчим не виконано;
- двічі кримінальне провадження було закрите слідчим, а після скасування відповідних постанов процесуальним керівником усіх недоліків, на які вказувала прокурор, усунуто не було. Зокрема, у постанові прокурора про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 03.06.2022 зазначено, що не з?ясовано, хто саме з допитаних працівників оперативного підрозділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, застосував фізичне насильство до ОСОБА_3 , вказаних осіб не пред?явлено потерпілій для впізнання. Також не допитано лікарів швидкої медичної допомоги, які виїжджали на виклик до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, для огляду ОСОБА_3 та надання їй медичної допомоги;
- незважаючи на те, що потерпіла на підтвердження її можливого катування оперативними працівниками територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ще 23.02.2022 надала три висновки експертизи: висновок судово-психіатричного експерта державної установи «Науково-дослідного інституту психіатрії Міністерства охорони здоров?я України» №42 від 12.05.2021, висновок експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи (експертиза за матеріалами кримінального провадження №033-22-2021) від 11.11.2021 та висновок експерта державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров?я України» за результатами проведеного експертного дослідження від 18.02.2022, органом досудового розслідування до цього часу не вжито жодних заходів для перевірки обставин, встановлених зазначеними експертизами.
Проте, слідчими СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області так і не усунуто недоліки досудового розслідування, про які зазначено у постанові заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 20 жовтня 2022 року.
Для з'ясування усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень органом досудового розслідування взагалі не було здійснено жодних слідчих та процесуальних дій, а оскаржувана постанова обґрунтована виключно за результатами проведених слідчих дій, які були здійснені слідчими ГСУ ДБР. Допити співробітників ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, проводились співробітниками ГСУ ДБР, що викликає у потерпілої обґрунтовані сумніви в належності проведених допитів та достовірності отриманої інформації за результатами їх проведення, адже вказані співробітники безпосередньо зацікавлені в результатах розслідування.
Таким чином, органом досудового розслідування не повно досліджено всі обставини кримінального провадження та надано їм передчасну правову оцінку, у результаті чого 09 червня 2023 року старшим слідчим в ОВС 4 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 винесено постанову про закриття кримінального провадження №62021000000000345 від 30.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова про закриття кримінального провадження від 09 червня 2023 року не відповідає вимогам ст.110 КПК України оскільки ґрунтується на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, яке не відповідає завданням кримінального провадження, визначеним ст.2 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування, а тому її необхідно скасувати.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу задовольнити.
Постанову старшого слідчого в ОВС 4 відділу СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 від 09 червня 2023 року про закриття кримінального провадження №62021000000000345 від 30.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127, ч.1 ст.384 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1