ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23672/18
провадження № 2-п/753/119/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Король Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №753/23672/18 (провадження № 2/753/3278/19) за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором без номера 30.12.2010 р. в розмірі 60 489 грн. 63 коп., 1 762,00 грн. судового збору, а всього 62 251 грн. 63 коп.
14 листопада 2023 року, надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року у цивільній справі №753/23672/18 (провадження № 2/753/3278/19), в якій остання просила переглянути вказане рішення з подальшим його скасуванням, призначити справу до розгляду в загальному порядку. При цьому посилалася на те, що відповідач не з'являлася в судові засідання, оскільки не була повідомлена про розгляд справи, а відтак не могла подати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Також в даній заяві просила суд поновити строки для подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Заявник, її представник та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, при цьому відповідно до вимог ЦПК України, неявка належним чином повідомлених сторін не є перешкодою для розгляду вказаної заяви. Крім того, представником заявника надіслано заяву, у якій остання просила суд задовольнити вимоги заяви та розгляд справи проводити у її відсутність.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, судом встановлено наступне.
За вимог ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Так, у заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача вказує, що про заочне судове рішення відповідач дізналася під час звернення до приватного нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, а саме 09 листопада 2023 року.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість поновлення ОСОБА_3 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, повідомлення відповідача про слухання справи здійснювалося за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 Разом з тим, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та за допомогою смс повідомлення.
За змістом ч. 10 ст. 130 ЦПК України, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.
Також, за змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Слід зазначити, що судом вчинено дії щодо належного повідомлення відповідача про результати розгляду справи, шляхом направлення на його адресу копії судової повістки. Повернення відділенням поштового зв'язку до суду поштового конверту свідчить, що судова повістка не вручена з причин, що не залежать від суду, який в установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії, що у відповідності до вимог ЦПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.
Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 15 травня2019 року (справа № 0870/8014/12, провадження № К/9901/6938/19).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, тому підстави для застосування ст. 288 ЦПК України відсутні.
Твердження представника відповідача про те, що суд незаконно стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму грошових коштів, суд не може покласти в основу даної ухвали, оскільки вказана позиція відноситься до незгоди відповідача з судовим рішенням і може бути предметом апеляційного оскарження в суді апеляційної інстанції. При цьому представник відповідача не надав суду свої обґрунтовані заперечення щодо вказаної суми або його контррозрахунку, які б могли мати істотне значення для винесеного заочного рішення.
За описаних вище обставин суд вважає необхідним залишити без задоволення заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, оскільки обставини на які посилається відповідач не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення.
Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне роз'яснити відповідачу право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст. ст. 284-288, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.07.2019 року залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів після виготовлення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 05.12.2023 року.
Суддя :