Справа № 712/12174/23
Провадження № 1-кс/712/5431/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участі скаржника ОСОБА_3
за участі прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР, розташованого у місі Києві від 16.07.2021 року про закриття кримінального провадження № 420142500000000185.
Скаргу обґрунтовує тим, що 27.11.2023 року у відповідь на його заяву про ознайомлення з кримінальним провадження він отримав лист Черкаської обласної прокуратури в якому його повідомили про те, що 16.07.2021 року кримінальне провадження закрито за п.2 ч.1 ст. 284 КК України.
Постанова слідчого не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки слідчим не проведено впізнання осіб, які застосовували тортури та не витребували роздруківку телефонних дзвінків та СМС повідомлень з прив'язкою до базових станцій всіх осіб причетних до застосування тортур відносно нього, не проведено експертизу та його не направлено для обстеження та проведення експертизи застосування слідів електрошок еру, не встановлені обставини застосування тортур і вимагання коштів.
За вказаних обставин, просить слідчого суддю скасувати постанову про закриття кримінального провадження та провести повне та об'єктивне досудове розслідування в кримінальному провадженні №420142500000000185.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги та зазначив, що після скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчим здійснено повне та об'єктивне досудове розслідування.
Заслухавши скаржника, прокурора, дослідивши скаргу і додані матеріали, та матеріали кримінального провадження № 420142500000000185 ( в п'яти томах), оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
В ході розгляду скарги встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №420142500000000185, відомості про яке внесені до ЄРДР 21.07.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Постановою старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) ТУ ДБР від 16.07.2021 року кримінальне провадження №420142500000000185 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Надаючи оцінку діям слідчого та правомірності винесеного ним рішення, слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення, слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ). Окрім цього, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ щодо здійснення ефективного досудового розслідування кримінальних проваджень, у п. 259 «Карабет та інші проти України», зазначив, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч.1 ст.94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий (дізнавач), під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України, постанова слідчого складається у тому числі з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, а підстави закриття кримінального провадження (реабілітуючі або нереабілітуючі) мають різні правові наслідки, слідча суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження слідчий виходив з того, що оцінивши висновок комісійної судово-медичної експертизи від 08.02.2021 року № 238/19 в якому зазначено, що травма грудної клітини такого характеру не могла утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_3 , а ушкодження які описані лікуючим лікарем не є типовими для виникнення від дії електроструму «електрошокеру», а тому аналізуючи відомості викладені у підсумковій частині висновку експертів які повністю спростовують покази ОСОБА_3 , в діях працівників Придніпровского РВ м. Черкаси відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона кримінального провадження.
Скаржник зазначає, що слідчим не було проведено досудове розслідування належним чином, не проведено впізнання осіб, які застосовували тортури та не витребували роздруківку телефонних дзвінків та СМС повідомлень з прив'язкою до базових станцій всіх осіб причетних до застосування тортур відносно нього, не проведено експертизу та його не направлено для обстеження та проведення експертизи застосування слідів електрошок еру, не встановлені обставини застосування тортур і вимагання коштів, тобто обставини, що були ним викладені в заяві про злочин, слідством не перевірені.
Проте, досліджуючи матеріали кримінального провадження, встановлено, що в матеріалах кримінального провадження маються ухвали про тимчасовий доступ до ТОВ «Лайфселл», « ВФ Україна», «Київстар» про надання інформації про ІМЕІ телефонів, типу з'єднання, вхідних та вихідних дзвінків, SMS і MMS - повідомлень. Дані ухвали були слідчим виконані.
Щодо посилань скаржника на те, що його не було викликано на проведення судово-медичної експертизи, дані обставини спростовуються висновком лікарів про недоцільність виклику ОСОБА_3 на огляд для проведення судово-медичної експертизи з огляду на характер описаних ушкоджень та в зв'язку з великим періодом часу, що минув з 2014 року.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України слідчим надано підтвердження виконання в повній мірі проведення всіх слідчих дій стосовно розслідування даного кримінального провадження та надано матеріали кримінального провадження для дослідження в судовому засіданні.
Проаналізувавши постанову про закриття кримінального провадження № №420142500000000185, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що слідчим досліджені всі суттєві обставини справи щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу злочину на які вказує скаржник. Постанова мотивована, містить відомості та зміст фактичних обставин, які були встановлені слідчим під час здійснення досудового розслідування, зазначено які слідчі дії проведено та відображено результати слідчих дій, наведено мотиви прийняття постанови та її обґрунтування.
З огляду на викладене, доводи скарги ОСОБА_3 про неповноту досудового розслідування та передчасність рішень про закриття кримінального провадження є не обґрунтованими, а тому не є підставою для скасування постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Враховуючи те, що про оскаржувану постанову скаржник дізнався було отримано 27.11.2023 року з відповіді прокурора, суд вважає за необхідне поновити скаржнику процесуальний строк для звернення до суду з даною скаргою.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 420142500000000185 від 21.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено 05.12.2023 року
.