Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/5122/23
Провадження № 1-кс/572/1426/23
05 грудня 2023 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_2 про арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202318120000931 від 01.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-
Органом досудового розслідування - СД Сарненського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202318120000931 від 01.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Прокурор Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Сарненського районного суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: 5 грошових купюр номіналом по 200 грн. кожна, на загальну суму 1000 гривень, які являються предметом вчинення кримінального правопорушення, які упаковано до спецпакету НПУ SPS 1466826, котрі являються предметом вчинення кримінального правопорушення і можуть мати значення у кримінальному провадженні як речовий доказ з метою визначення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до клопотання встановлено, що 01 грудня 2023 року приблизно о 02 год. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , з метою уникнення від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП, знаходячись в салоні службового автомобіля Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області марки «Renault Duster», р.н. НОМЕР_1 , запропонував та надав поліцейським СРПП Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, неправомірну вигоду в сумі 1000 грн. з метою не притягнення його до відповідальності.
Вище вказане майно, відповідно до постанови слідчого у кримінальному провадженні від 01.12.2023 прилучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.
5 грошових купюр номіналом по 200 грн. кожна - мають значення у кримінальному провадженні як речовий доказ з метою визначення обставин вчинення кримінального правопорушення.
На даний час, існують реальні підстави вважати, що повернення вищевказаного майна особі, у якої воно вилучене може призвести до приховування, зникнення, втрати чи передачі зазначеного речового доказу. Вказані обставини свідчать про можливість втрати речового доказу, що в подальшому негативно вплине на якість досудового розслідування.
В інший спосіб отримати відомості, які становлять інтерес для досудового розслідування, у разі повернення вищевказаних речових доказів - неможливо.
Прокурор підтримав клопотання та просить його задовольнити.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки тимчасово вилучене майно є предметом вчинення кримінального правопорушення та має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні № 1202318120000931 від 01.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 01.12.2023 майно, а саме: 5 грошових купюр номіналом по 200 грн. кожна, на загальну суму 1000 гривень, які являються предметом вчинення кримінального правопорушення.
Копію ухвали надіслати заінтересованим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: