Дата документу 28.11.2023Справа № 554/2329/23
Провадження № 2/554/4654/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року м. Полтава
Октябрський районного суд м. Полтави в складі:
головуючий суддя: Сініцин Е.М.,
при секретарі: Леуської Л.Я.,
розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Владислава Сергійовича про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини, без розгляду та звільнення позивача від відшкодування судових витрат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради, про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 березня 2023 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
27 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Марченка Владислава Сергійовича, про залишення позову без розгляду, в зв'язку з тим, що позивач має обґрунтоване припущення про те, що Відповідач, з метою схиляння дитини на свій бік у даній справі, вдається до психологічного тиску на сина, що може завдати шкоди його психологічному здоров'ю та призвести до погіршення стосунків між Позивачем та сином, чого Позивач категорично не бажає. Крім того, зазначає, що під час перебування у Турецькій Республіці дитина розповідала Позивачу про неодноразові випадки залишення його без нагляду вдень та вночі, неналежне харчування та інші порушення його інтересів. З моменту повернення із Турецької Республіки до України син повідомив Батькові, що бажає проживати з ним. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи аудіо та відеозаписами розмов Позивача з сином. Разом з тим, після подання Позивачем позову у даній справі, очевидно на дитину почав чинитися тиск, у зв'язку із чим дитина почала говорити, що бажає проживати із кожним з батьків, а згодом син почав віддалятися від Позивача. Також вказує, що після подання позову у даній справі матеріальне становище Позивача та його стан здоров'я суттєво погіршилися, що на даний час унеможливлює визначення місця проживання сина з Батьком. Так, 28,04.2023 року Позивач був звільнений з посади виконавчого директора ТОВ «Вольт Постач». З того часу Позивач намагається знайти роботу, однак станом на сьогодні це не дало жодного результату. Крім того, останнім часом Позивача почали турбувати гострі болі в спині, що підтверджується зверненням до лікаря КНП «Олександрівської клінічної лікарні м. Києва». Вказані обставини поставили Позивача у дуже скрутне матеріальне становище, зокрема, у зв'язку із відсутністю будь-яких доходів такий тривалий час Позивач мусить сплачувати аліменти за рахунок кредитних коштів. Окрім того, Позивач проживає в орендованій квартирі на підставі договору оренди від 01.10.2021 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Розмір орендної плати щомісячно становить - 14 000 грн.. Орендну плату сплачує за рахунок кредитних коштів.
Посилаючись на викладені обставини Позивач стверджує, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, у зв'язку із чим на даний момент визначення місця проживання дитини з ним не відповідатиме найкращим інтересам дитини, тому просить залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини та звільнити ОСОБА_1 від сплати судових витрат.
Дослідивши зазначене клопотання а також матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи, що позивач подав клопотання про залишення позову без розгляду, суд вважає, що позивач скористався наданим йому правом, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, розгляд справи по суті не розпочався, відтак клопотання в даній частині слід задовольнити, та позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що для вирішення клопотання про залишення позову без розгляду, суд не встановлює мотивів та обставин, за якими позивач вирішив заявити дане клопотання.
Відносно звільнення позивача від сплати судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Позивачем наведено перелік підстав з метою доведення до суду скрутного матеріального становища позивача, однак суд вказує, що порядок врегулювання питання розподілу судових витрат внаслідок залишення позову без розгляду визначено ч.ч. 5 та 6 ст. 142 ЦПК України.
Так, згідно наведених норм, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою статті 142 ЦПК України, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Таким чином, клопотання про звільнення позивача від сплати судових витрат слід залишити без розгляду, оскільки питання про розподіл судових витрат судом не може бути вирішено в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст.142, 257, 260-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Владислава Сергійовича про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини, без розгляду та звільнення позивача від відшкодування судових витрат - задовольнити частково.
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтави ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, про розірвання договору, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без розгляду.
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марченка Владислава Сергійовича про звільнення позивача від відшкодування судових витрат - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 /п'ятнадцяти/ днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Е.М. Сініцин.