Справа № 541/4183/23
Провадження № 2-о/541/152/2023
УХВАЛА
04 грудня 2023 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Третяк О.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування, -
ВСТАНОВИВ:
29 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV Цивільного процесуального кодексу України. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд приходить висновку, заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 і ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, відповідно до вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявником вказаний ОСОБА_1 , що просить ухвалити рішення яким оголосити ОСОБА_1 усиновителем неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в частині відомостей в графі «Прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а в частині відомостей про батька зазначити ОСОБА_1 .
Однак, у доданих до матеріалів заяви документах міститься інформація про заявника саме ОСОБА_7 .
Разом з тим, заінтересованою особою вказана ОСОБА_2 та на підтвердження заявлених вимог зазначено, що вона є матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак дозвіл на усиновлення надано ОСОБА_8 .
Вказані обставини вказують на те, що в матеріалах справи існують розбіжності між заявленими вимогами та долученими доказами на їх підтвердження.
Відповідно до ст. 310 ЦПК України заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Однак, на підтвердження доведення підсудності справи даному суду заявником не надано доказів щодо місця проживання дітей на території Миргородського району (акт підтвердження фактичного місця проживання особи).
Крім того, відповідно до ст. 311 ЦПК України заява про усиновлення дитини повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім'я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров'я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір'ю або батьком дитини. До заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: 1) копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; 2) медичний висновок про стан здоров'я заявника; 3) довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; 4) документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; 5) інші документи, визначені законом.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 212 СК України не можуть бути усиновлювачами особи, які: обмежені у дієздатності; визнані недієздатними; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я; є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень; за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду; є особами без громадянства; перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Враховуючи вищевикладене положення закону, заявником на підтвердження даних обставин не надано наступні докази:
-відомості про стан здоров'я дітей;
-нотаріально засвідчену письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дітей;
-інформацію про місце роботи та доходи заявника;
-документи, що підтверджують право власності або користування жилим приміщенням;
-характеристики з місця роботи та місця проживання заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, дана заява оформлена з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а заявнику надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185, 311, 353 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Миргородської міської ради, як орган опіки та піклування - залишити без руху.
Надати заявнику строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Про викладене повідомити заявника, направивши йому для відому копію цієї ухвали та роз'яснивши, що у разі не усунення виявлених недоліків у зазначений строк, його заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. Г. Третяк