Справа № 541/2375/23
Номер провадження 2-др/541/18/23
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
іменем України
04 грудня 2023 року місто Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шатілової Л.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Долженко Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Долженко О.М. звернулася до суду із заявою, у який просить ухвалити додаткове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10400 гривень 00 копійок.
На обґрунтування заяви зазначила, що в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 541/2375/23. Нею надавалась професійна правнича допомога позивачці.
Позивачкою ОСОБА_1 отримано послуги від адвоката Долженко О.М. по даній справі на загальну суму 10400 грн., що підтверджується квитанцією, договором, розрахунком та актом виконаних робіт.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Чернюк В.Д. подав клопотання в якому просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу з підстав, викладених в ньому. Дане питання вирішити у його відсутність та відсутність його довірителя.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Долженко О.М., не з'явилися в судове засідання, надала до суду заперечення на клопотання представника відповідача від 01.12.2023 року, в якому не погодилася з доводами представника відповідача, просила задовольнити її заяву в повному обсязі, дане питання вирішити за її відсутності та відсутності її довірителя.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2023 року по справі № 541/2375/23 (провадження 2/541/693/2023) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06.07.2023 року до повноліття дитини.
В ході розгляду справи, до початку судових дебатів, представник позивачки заявив, що будуть надані докази витрат позивача на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду адвокатом Долженко О.М. було подано такі письмові докази: копію договору-доручення про надання правничої допомоги від 22.08.2023 року, укладений між позивачкою та адвокатом Долженко О.М.; розрахунок вартості послуг адвоката від 22.08.2023 року, відповідно до якого вартість юридичних послуг складає 10400 грн.; квитанції про отримання від позивачки гонорару адвокату на суму 10400 гривень; акт приймання виконаних робіт від 17.11.2023 року.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, врахувавши обставини справи, фінансовий стан обох сторін, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з урахуванням задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що розмір заявлених ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10400 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат , а саме: в розрахунку вартості послуг адвоката , зокрема в п.5 вказано складання клопотання про долучення доказів та виклик свідків, кількість витраченого часу 1 година, вартість 700 грн., але дані клопотання містяться у відповіді на відзив (а.с.114-115), оплата якого передбачена в п.3 розрахунку вартості послуг адвоката в розмірі 2000 грн. Пунктом 8 розрахунку вартості оплати послуг передбачено роз'яснення рішення суду Клієнту та порядку його оскарження, в той же час як чинним ЦПК України роз'яснення судового рішення та порядок його оскарження здійснюється судом.
З урахуванням наведенного, суд, за критеріями обґрунтованості розміру витрат на правову допомогу та пропорційності до предмета спору, приходить до висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат підлягає частковому стягненню з відповідача на користь позивачки.
Зважаючи на наведене вище, а також враховуючи, що позов задоволено, суд вважає, що судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивачки в розмірі 9200 гривень, що відповідатиме критеріям розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.
Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 138, 140, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Долженко Оксани Миколаївни -задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9200 (дев'ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Л.Г.Шатілова