Справа № 526/3240/23
Провадження № 1-кп/535/390/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
та обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні в смтКотельва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170560000499 від 01.08.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Гадяч Полтавської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , маючої на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої;
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
УСТАНОВИВ:
24.07.2023 близько 16 години ОСОБА_4 прибула до господарства АДРЕСА_2 , а саме до своєї знайомої, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки останньої вдома не було, то ОСОБА_4 вирішила користуючись її відсутністю знайти цінні речі, щоб викрасти їх та обернути на власну користь.
Проникнувши через незачинені двері приміщення будинку за вказаною адресою, ОСОБА_4 виявила на підлозі у веранді банки з фарбою, котрі ОСОБА_5 придбала для ремонту свого помешкання. У цей час у ОСОБА_4 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, про що вона достовірно знала.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого збагачення, для реалізації свого умислу ОСОБА_4 достовірно знаючи, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, тобто діючи таємно, взяла до рук три нових металевих банки з фарбою вагою по 2,8 кг кожна, марки «Корабельна емаль ПФ-115», блакитного кольору, вартістю 461 грн. 40 коп. за штуку та місце злочину з ними покинула, розпорядившись у подальшому ними на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_4 відповідно до висновку товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-23/11913-ТВ від 04.08.2023, завдала потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 1384 (одна тисяча триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням до житла та вчиненому в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, винною себе визнала повністю, та підтримала свої покази, надані нею в досудовому розслідуванні. У скоєному щиро каяюється та просила суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, матеріальних притензій до обвинуваченої не має, та при призначені покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, обвинувачена не оспорює фактичні обставини, що викладені у наведеному вище формулюванні обвинувачення, пояснила в судовому засіданні, що правильно розуміє зміст зазначених обставин та її позиція є добровільною з огляду на що суд вважає їх встановленими.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності її позиції - роз'яснивши обвинуваченій положення ч.3 ст.349 КПК України проте, що в такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає, що обвинувачення пред'явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, її дії органами досудового розслідування кваліфіковано вірно за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднаному з проникненням до житла , вчинене в період воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та доповненнями, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Насамперед, суд враховує, що обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Дослідивши дані про особу обвинуваченої, судом встановлено, що ОСОБА_4 має повну загальну середню освіту, не заміжня, офіційно не працевлаштована, раніше не судима, на обліку в психоневрологічному диспансеру не перебуває, однак перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем мешкання характеризується негативно, має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно зі ст.66 КК України за ч.4 ст.185 КК України суд визнає те, що вона щиро розкаялась у вчиненому кримінальному правопорушенні, активно сприяла розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої за ч.4 ст. 185 КК України згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Отже, при призначенні покарання ОСОБА_4 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, враховує особу обвинуваченої та наведені вище обставини, що пом'якшують її покарання, та приходить до переконання, що останній має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.4 ст.185 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів.
Разом із цим, виходячи з наведених вище обставин та проаналізованих даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 у їх сукупності, враховуючи, що тяжких наслідків від вчиненого злочину не настало, суд приходить до висновку про можливість виправлення останньої без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за нею постійного та обов'язкового контролю, тобто із застосуванням положень ст. ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання у вигляді обмеження волі із випробуванням та поклавши на неї відповідні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На думку суду, обрана міра покарання є необхідною та достатньою для її виправлення та попередження вчинення нею та іншими особами нових правопорушень.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.
Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_4 не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд -,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до положень ст.76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта у розмірі 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Речові докази: три металевих банки з фарбою вагою по 2,8 кг кожна, марки «Корабельна емаль ПФ-115», блакитного кольору, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області повернути законному володільцю потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.
Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги особами зазначеними в ст.393 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1