Справа № 526/4393/23
Провадження № 3/526/1916/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянку України, не працює, ідентифікаційний код невстановлений,
за ст. 173-2 ч.2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
згідно протоколу 03.11.2023 року ОСОБА_1 по вул. Гетьманська в м. Гадяч в перукарні вчинила насильство у сім'ї фізичного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , а саме вдарила її по обличчю.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи Клопотання про перенесення розгляду справи від неї не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Поміж тим до протоколу взагалі не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення адміністративного правопорушення.
Зі змісту правопорушення, описаного в протоколі, вбачається, що 03.11.2023 року ОСОБА_1 по вул. Гетьманська в м. Гадяч в перукарні вчинила насильство у сім'ї фізичного характеру відносно дочки ОСОБА_2 , а саме вдарила її по обличчю, проте у протоколі не вказано в яких умисних діях ОСОБА_1 відбувся прояв насильства ініціатором складання протоколу не розкрито.
До матеріалів протоколу додано рапорт, пояснення свідків та потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яких вбачається, що 03.11.2023 року ОСОБА_2 разом з батьком ОСОБА_3 , бувшим чоловіком ОСОБА_1 , перебували в приміщенні перукарні по вул. Гетьманська в м. Гадяч, раптом до перукарні забігла ОСОБА_1 та дала ляпаса по обличчю дочки. Після чого їх спільний син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відтягнув ОСОБА_1 від дочки, щоб не було більшого конфлікту. Після чого ОСОБА_1 викликала поліцію та пішла в невідомому напрямку. Також міститься заява ОСОБА_3 , в якій він просить припинити подальший збір матеріалів по даному факту за відсутності тілесних ушкоджень у дочки.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Проте жодних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення - домашнього насильства в сім'ї, ініціатором складення протоколу не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення нею адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на доказах.
Разом з тим в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, оскільки даний конфлікт відбувся в громадському місці, був публічним, його очевидцями були сторонні особи.
За загальним правилом судовий розгляд має проводитися в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим, що буде свідчити про необ'єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушенням права на захист, рівності сторін процесу.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Внаслідок допущених порушень суддя позбавлений можливості належним чином визначити обставини, які відповідно до вимог ст.280 КУпАП підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, так як висновки ініціатора складення протоколу про її винуватість не ґрунтуються на наданих доказах, які б поза розумним сумнівом підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства.
Згідно ст. 247 п.7 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 401, 173-2 ч.2 , 221, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Л. В. Максименко