Справа № 525/852/23
Провадження № 2/525/224/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі :
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судового засідання Хоменка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», представник позивача Попов Вячеслав Євгенович, до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07.06.2021 позовні вимоги ПрАТ «УПСК» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 46528 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп.
19.08.2021 державним виконавцем Великобагачанського відділу ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень №66560108 та №66560885. 28.06.2023 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчих проваджень №66560108 та №66560885, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду 07.06.2021 у повному обсязі.
Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_1 порушив грошове зобов'язання, а тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦПК України, зобов'язаний сплатити інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі №525/73/21, тобто з 10.02.2021 та до дня виконання грошового зобов'язання у повному обсязі - 27.06.2023.
Згідно з розрахунками позивача загальний розмір інфляційних витрат за вказаний період складає 19515 гривень, а загальна сума трьох відсотків річних за користування грошовими коштами - 3316 гривень, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та здійснити розподіл судових витрат, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 2147 гривень.
Ухвалою судді від 25.08.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи. Розгляд справи призначено на 27.09.2023 та в подальшому відкладено на 30.10.2023, 27.11.2023, з поважних причин.
Представник позивача ПрАТ «УПСК» у судове засідання не з'явився, від нього на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертався. Згідно ухвали суду від 27.11.2023 постановлено проводити заочний розгляд справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07.06.2021 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 46528 грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 2270 грн. 00 коп. (справа №525/73/21) (а. с. 9-10; а.с. 83-85 справа №525/73/21). Рішення суду набрало законної сили 20.07.2021.
Ухвалюючи рішення, суд установив, що 31.03.2021 в с. Дзюбівщина, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2102», державний реєстраційний номер « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «KIA CEED» державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 ». Внаслідок ДТП автомобілю «KIA CEED» завдано механічних пошкоджень із матеріальними збитками. ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до постанов Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21.04.2020 та 12.05.2020 відповідача було визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ПрАТ «УПСК» звернулося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку.
19.08.2021 державним виконавцем Великобагачанського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66560108 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «УПСК» збитків в порядку регресу в розмірі 46528 грн. 60 коп. ( а.с. 12). 28.06.2023 державним виконавцем Миргородського відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №66560108, у зв'язку з фактичним виконанням (а.с. 13-14).
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов'язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та трьох процентів річних від простроченої суми.
Платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов'язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 в справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц та постанові від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц).
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відтак, судом встановлено, що між сторонами наявне грошове зобов'язання, яке в даному випадку відповідно ч. 5 ст. 11 ЦК України виникло саме з рішення суду, яке набрало законної сили 20.07.2021, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, розмір заборгованості відповідача підтверджена рішенням суду, а тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, а у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу разом з сумою основного боргу три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Вказане вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 квітня 2022 року у справі № 447/2222/20.
При цьому позивачем необґрунтовано нарахування інфляційних втрат та 3% річних за період з 10.02.2021 по 20.07.2021, тобто з моменту відкриття провадження у справі про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу до дня набрання законної сили рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 07.06.2021 у справі № 525/73/21.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, зазначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. п. «а» п. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду , якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто з моменту виплати страховиком страхового відшкодування у останнього виникає право на звернення до суду з відповідним позовом. Сам по собі факт звернення до суду з позовом, на переконання суду, не породжує у відповідача обов'язку відшкодування шкоди у порядку регресу.
Таким чином, суд приходить до переконання, що розрахунок має бути проведений з 20.07.2021 по 27.06.2023. Враховуючи принцип диспозитивності, суд для проведення розрахунків бере за основу дані зазначені позивачем ( а.с. 15-16).
Так, розмір простроченого грошового зобов'язання складає 46528 грн., за період з 20.07.2021 по 27.06.2023 пройшло 708 днів. Таким чином розмір 3% річних за час прострочення складає 2707, грн. 55 коп. (46528 - 3% х 708 : 365 = 2707, 55 грн.)
Рівень інфляції за період з 20.07.2021 по 27.06.2023 склав 1, 35060805. (індекси інфляції: за серпень 2021 - 99,8% х за вересень 2021 - 101,2% х за жовтень 2021 - 100,9% х за листопад 2021 - 100,8% х за грудень 2021 - 100,6% х січень 2022 х 100,3% х за лютий 2022 - 101,6% х за березень 2022 - 104,5% х за квітень 2022 - 103,1% х за травень 2022 - 102,7% х за червень 2022 - 103,1% х за липень 2022 - 100,7% х за вересень 2022 - 101,9% х жовтень 2022 - 102,5% х за листопад 2022 - 100,7% х за грудень 2022 - 100,7% х січень 2023 х 100,8% х за лютий 2023 - 100,7% х за березень 2023 - 101,5% х за квітень 2023 - 100,2% х за травень 2023 - - х за червень 2023 - - = 1,35060805).
Розмір інфляційних втрат за період прострочення складає 16313 грн. 09 коп. (46528 х 1,35060805 - 46528 = 16313,09 грн.)
Таким чином, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2707 грн. 55 коп. та 16131 грн. 09 коп. інфляційних втрат. В іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до переконання, що заявлені позовні вимоги ПрАТ «УПСК» підлягають до часткового задоволення, то підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір на загальну суму 2147 грн. 20 коп. Згідно позову позивач просив стягти з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми боргу на загальну суму 22831 грн., суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 19020,64 грн., що складає 83,31%.
Таким чином підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем на оплачу судового збору в сумі 1788 грн. 83 коп. ( 2270 х 83,31% = 1788, 83 грн.).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 2707 (дві тисячі сімсот сім) грн. 55 коп. та інфляційні втрати у розмірі 16 313 (шістнадцять тисяч триста тринадцять) грн. 09 коп.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) гривень 83 копійки судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», адреса 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ЄДРПОУ 20602681;
представник позивача: Попов Вячеслав Євгенович, адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у встановленому законом порядку на проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 04 грудня 2023 року.
Суддя Я.В. Прасол