Справа № 372/4116/23
Провадження № 2-1527/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Рябуха О.В.
розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Києва) Обухівська державна нотаріальна контора Київської області про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації майна,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з даним позовом в якому просила визнати за нею право на завершення приватизації та право на одержання на її ім'я свідоцтва про право власності на квартиру загальною площею 50,2 кв.м. що розташована за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді права на квартиру АДРЕСА_2 . Позивач є рідною дочкою ОСОБА_2 . На випадок своєї смерті спадкодавець заповіт не складав. Після смерті ОСОБА_2 позивач прийняла спадщину. як спадкоємець, за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 08.02.2023 року виданого державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Київської області Коваленко Л.О, що зареєстрований в реєстрі за номером 1-134, Витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер 322288144 від 08.02.2023 року. З 07 серпня 1998 року ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований за адресою вищевказаної квартири, в яку вселився на законних підставах, про що є відповідна довідка про реєстрацію місця проживання вих. №1183 від 21.12.2020 року та відповідна відмітка в паспорті громадянина України. Відповідно облікової картки об'єкта по господарського обліку №3-0207-1 квартира знаходиться в приватній власності спадкодавця ОСОБА_3 інших співвласників не зареєстровано. Під час життя ОСОБА_2 виявив бажання оформити своє право власності на майно та розпочав процедуру приватизації вищезазначеної квартири, з цією метою він надав відповідну довіреність посвідчену секретарем Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області Зеленою О.О. за № 129 від 18.08.2016 року на ім'я ОСОБА_4 на здійснення реєстрації права власності свого нерухомого майна. Згідно облікової картки об'єкта погосподарського обліку №3-0207-1 квартира за адресою АДРЕСА_1 знаходилась у приватній власності ОСОБА_2 06.09.2016 року на підставі довіреності ОСОБА_4 звернулась до Комунального підприємства КОР «Західне бюро технічної інвентаризації» та 16.09.2016 року було заведено інвентаризаційну справу №30-41636 та виготовлено технічний паспорт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 . Спадкодавець за життя висловив волю на приватизацію квартири та розпочав процедуру приватизації квартири, на що уповноважив ОСОБА_4 , видав їй довіреність посвідчену секретарем Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області Зеленою О.О. за № 129 від 18.08.2016 року, яка від імені і в інтересах ОСОБА_3 звернулась у відповідні органи та розпочала процедуру приватизації житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 , проте з невідомих спадкоємцю причин не завершила процедуру приватизації на ім'я спадкодавця. Постановою державного нотаріуса Обухівського нотаріального округу № 616/02-14 від 21.08.2023 позивачу було відмовлено у отриманні свідоцтва про право власності на квартиру у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу, а тому вона як спадкоємиця була вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 02 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року закрито підготовче судове засідання, справи призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник відповідача Обухівської міської ради в судове засідання не з'явився, подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник третьої особи Обухівської державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08.09.1995 року.
Після реєстрації шлюбу 05.07.2013 року прізвище позивача змінено на « ОСОБА_5 » що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 05.07.2013 року.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданими 03.12.2021 року Обухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління.
16.02.2022 державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Київської області Коваленко Л.О. заведено спадкову справу № 44/2022, щодо майна померлого ОСОБА_2 ..
08.02.2023 року державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Київської області Коваленко Л.О. видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, що зареєстрований в реєстрі за номером 1-134.
Листом державного нотаріуса Обухівського нотаріального округу № 616/02-14 від 21.08.2023 позивачу було відмовлено у отриманні свідоцтва про право власності на квартиру у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що за життя її батько ОСОБА_2 вчиняв активні дії, направлені на приватизацію квартири, однак, за життя не встиг завершити процес приватизації квартири, у зв'язку із чим позивач звернулась до суду з позовом про визнання права на приватизацію даної квартири в порядку спадкування.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: кВ. АДРЕСА_2 з 1994 року.
Відповідно облікової картки об'єкта погосподарського обліку (домова книга) ОСОБА_3 постійно проживає за адресою АДРЕСА_1
06.09.2016 року ОСОБА_3 виготовив технічний паспорт на вказану квартиру.
Як вбачається з довідки Григорівського старостинського округу від 14.02.2023 року, відомості про підставу реєстрації та вселення ОСОБА_3 в кВ. АДРЕСА_2 , відсутні.
Відповідно до довідки КП КОР «Києвське обласне бюро технічної інвентаризації» від 22.09.2022 року, зазначається що станом на 29.12.2012 року нерухоме майно на праві власності за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Листом від 09.12.2022 року Обухівська міська рада Київської області повідомила нотаріуса, що будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_3 , передано на баланс Комунальному некомерційному підприємству «Обухівський центр первинної медико-санітарної допомоги, та є комунальною власністю.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
За змістом статей 1, 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Так, пунктом 18 вказаного положення передбачено, що для проведення процедури приватизації громадянином до органу приватизації подається відповідний перелік документів, в тому числі оформлена заява на приватизацію квартири.
Згідно правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України у справі № 6-121 цс 13 від 11.12.2013 року, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством. У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Пленум Верховного Суду України в частині п'ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Отже, аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що право у спадкоємця вимагати визнання права на приватизацію в порядку спадкування виникає виключно у тому разі, коли спадкодавець (наймач) за життя звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Аналізуючи письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт звернення ОСОБА_2 за життя із відповідною заявою про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду.
У відповідності до положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Враховуючи, що позивачем не доведено в ході судового розгляду належними та допустимими доказами ту обставину, що за життя ОСОБА_2 звертався із заявою про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, суд надходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, третя особа - Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Києва) Обухівська державна нотаріальна контора Київської області про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації майна, відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Потабенко