Справа № 365/743/23 Номер провадження: 3/365/360/23
ПОСТАНОВА
іменем України
05 грудня 2023 року смт Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області ХИЖНИЙ Р. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу за адміністративним матеріалом, який надійшов від Відділу поліцейської діяльності № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого в ПрАТ «ДТЕК» на посаді оператора системи розподілу, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
16.11.2023 року о 12 год. 32 хв. в смт Згурівка по вул. по вул. Заводська Київської області, водій ОСОБА_2 керував автомобілем «ГАЗ-3308» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager» ALCOTEST 6810 під відеозапис портативного відеореєстратора № 18150169016/96, результат 0,25 ‰, тест № 741, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України.
Своїми діями особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вчинив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення..
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вину у вчиненому не визнав та пояснив, що в стані сп”яніння він не перебував. Горілка випадково розлилась у нього в автомобілі, залишки горілки приблизно 50 грам він допив, але це було за день до цього. Також горілку він використав щоб обробити рану. ОСОБА_2 підтвердив, що пакет, з якого доставався муштук для приладу «Drager» буд запечатаний та одноразовий. Сам прилад йому показали перед задувкою, на табло світились нулі. Він дійсно дув у трубку, після чого на табло висвітився показник 0,25 ‰. З результатом він погодився. У лікарню їхати він відмовився, хоча тепер шкодує про це, оскільки у лікарні його стан сп”яніння міг взагалі не підтвердитись.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 446076 (а.с. 2);
- тестом № 741 від 16.11.2023 року, яким підтверджено перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння - позитивний результат 0,25‰ (а.с. 3);
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, яким зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в умовах медичного закладу - КНП «Згурівська лікарня» (а.с. 4);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, або перебування під впливом лікарських препаратів, яким зафіксовано проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки (а.с. 5);
- відеозаписами портативного відеореєстратора «Tecsar» № 18150169016/96 та бодікамери, якими зафіксовано керування ОСОБА_2 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу та відмову їхати до медичної установи (а.с. 6);
- розпискою (а.с.7).
У своїх поясненнях, наданих суду, ОСОБА_2 визнав, що дійсно вживав горілку, керував транспортним засобом та проходив огляд на стан алкогольного сп”яніння на місці зупинки, претензій до процедури проведення огляду та його результатів він не мав, їхати на огляд до медичної установи він відмовився
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами повністю доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вина ОСОБА_2 доведена «поза розумним сумнівом».
Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_2 посвідчення водія не вилучалось. ОСОБА_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане ТСЦ 3241, термін дії 13.06.2020 по 13.06.2050 (а.с. 2 - протокол, а.с. 8 - довідка).
ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності 05.02.2023 за ст. 122 ч. 2 КупАП (а.с. 9 - довідка).
В судовому засіданні було встановлено, що дане правопорушення було вчинено ОСОБА_2 , який винен в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, майнова шкода не заподіяна.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_2 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з правопорушника ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 245, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
СУДДЯ Р. В. ХИЖНИЙ