09.11.2023 Справа № 363/3047/23
РІШЕННЯ
Іменем України
09 листопада 2023 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Свєтушкіної Д.А., при секретарі судових засідань Крикун Ю.М., за участі представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна про визнання недійсними договору дарування житлового будинку та договору дарування земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна про визнання недійсними фраудаторних правочинів-договору дарування житлового будинку та договору дарування земельної ділянки, в якій просить:
- визнати недійсним Договір дарування житлового будинку від 10.06.2021 року, посвідчений Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. зареєстрованим в реєстрі за № 1762, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до якого Дарувальник передав безоплатно у власність Обдаровуваної житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 3221882801:28:175:0201, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381708132218;
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості: Так; Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м.): 24,2, житлова площа (кв.м.): 15, матеріали стін: брус, Опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В- вбиральня; Адреса: АДРЕСА_1 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 3221882801:28:175:0201; Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381708132218; Номер запису про право власності: 42424101; Дата, час державної реєстрації: 10.06.2021 09:49:58; Державний реєстратор: приватний нотаріус Левчук Ольга Борисівна, Вишгородський районний нотаріальний округ, Київська обл.; Підстава виникнення права власності: договір дарування, житлового будинку, серія та номер: 1762, виданий 10.06.2021, видавник: Левчук О.Б., приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58661974 від 10.06.2021 10:33:52, приватний нотаріус Левчук Ольга Борисівна, Вишгородський районний нотаріальний округ, Київська обл.; Розмір частки: 1;
- поновити запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості: Так; Опис об'єкта; Загальна площа (кв.м): 24.2, житлова площа (кв.м ): 15, матеріали стін: брус, Опис: А-житловий будинок, Б-сарай, В-вбиральня; Адреса: АДРЕСА_1 ; Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий, номер: 3221882801:28:175:0201, Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381708132218, який належав ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого, Левчук Ольгою Борисівною, приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області 09.08.2007 за №9888, зареєстрованого у Вишгородському бюро технічної інвентаризації 25.02.2008 року в книзі №3 за реєстровим №425 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майне за реєстраційним №5421690 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Вишгородським бюро технічної інвентаризації 25.02.2008 року за №17856004;
- визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки, від 10.06.2021 року, посвідчений Приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б. зареєстрованим в реєстрі за № 1764, укладений між ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , відповідно до якого Дарувальник передав безоплатно у власність Обдаровуваної земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер - 3221882801:28:175:0201, що знаходяться, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення, земельної ділянки: 02.01. - для будівництва і обслуговування житлового будинку - господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381728032218;
- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221,882801:28:175:0201; Опис об'єкта: Площа (га): 0.25, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2381708132218; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381728032218; Номер запису про право власності: 42424502; Дата, час державної реєстрації: 10.06.2021 09:49:58; Державний реєстратор: приватний нотаріус Левчик Ольга Борисівна, Вишгородський районний нотаріальний округ, Київська обл.; Підстава виникнення права власності: договір дарування, земельної ділянки, серія та номер: 1764, виданий 10.06.2021, видавник; Левчук О.Б., приватний нотаріус Вишгородського районного - нотаріального » округу Київської області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58661974 від 10.06.2021 10:33:52, приватний нотаріус Левчук Ольга Борисівна, Вишгородський районний нотаріальний округ, Київська обл.; Форма власності: приватна; Розмір частки: 1;
- поновити запис у Державному реєстрі речових, прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , на земельну ділянку, кадастровий номер: 3221882801:28:175:0201; Опис об'єкта: Площа (га): 0.25, Реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці: 2381708132218; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення земельної «ділянки: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2381728032218; який належав ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку ЯЖ №026707, підписаного головою Жукинської сільської ради та начальником управління земельних ресурсів у Вишгородському районі на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2007 року за №9891, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 18.07.2008 року № 010834200080, -а також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 001-2008-856, відповідно до умов якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 85 193,00 швейцарських франків в порядку, на умовах та строки, визначені цим Договором на споживчі потреби (придбання майна) з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 10.03.2038 року. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки від 26.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С. за реєстр. №1588, відповідно до умов якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 26.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №001-2008-856-Р, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору №001-2008-856 від 26.03.2008 року, укладеного між Кредитором та Боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Акціонерне товариство «Універсал Банк» виконало всі умови Кредитного договору з надання Позичальнику - ОСОБА_3 кредитних коштів у розмірі 85 193.00 швейцарських франків, натомість Позичальник своїми діями створив обставини, за яких намагається уникнути виконання умов Кредитного договору. Так 10.06.2021 року Позичальник - ОСОБА_3 безоплатно подарував наявне інше житлове нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 3221882801:28:175:0201, своїй дружині, ОСОБА_4 , шляхом укладення 10.06.2021 року Договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1762. Відповідно до п.1.3. Договору дарування житлового будинку, житловий будинок зазначений під літерою А, побудований в 1950 році із брусу, житловою площею 15,0 кв.м., загальною площею 24,2 кв.м. Біля будину є: Б - сарай, В - вбиральня. Окрім того, також 10.06.2021 року Позичальник - ОСОБА_3 безоплатно подарував наявну іншу земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий Номер - 3221882801:28:175:0201, що - знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , своїй дружині, ОСОБА_4 , шляхом укладення 10.06.2021 року Договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 1764. АТ «Універсал Банк» вважає, що вищевказані правочини з відчуження нерухомого майна було укладено Позичальником тільки з метою щоб подати заяву про проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті АТ «Універсал Банк», що являється зловживанням своїми правами відповідно до діючого законодавства України. Таким чином, правочин з відчуження Позичальником житлового нерухомого майна та земельної ділянки, має ознаки фраудаторних правочинів тобто правочинів, що вчинено Боржником на шкоду Кредитору.
08 червня 2023 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
04 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Рощина І.Г. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що відповідач заперечує проти позову повністю та вважає доводи, наведені в позові необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, а вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню судом з огляду на наступне. Відчуження відповідачем 1 нерухомого майна жодним чином не впливає на виконання грошового зобов'язання. Окрім того проведення реструктуризації на виконання вимог ЗУ 1381-ІХ від 13.04.2021 року трактується позивачем як збитки, що не відповідає положенням вказаного закону. Також, відчуження майна боржником після пред'явлення до нього позову про стягнення заборгованості може кваліфікуватись як підстава для визнання правочину фраудаторним. Водночас, відповідач 1 не є боржником у відносинах з позивачем, та не був боржником на момент здійснення правочину але є позичальником. Разом з тим, АТ «Універсал», як кредитор, на момент звернення до суду з позовом про визнання недійсними фраудаторними правочинів, не звертався з позовом про стягнення заборгованості, оскільки заборгованість ОСОБА_3 перед АТ «Універсал Банк» - відсутня, зобов'язання за Кредитним Договором - виконуються. Тому такий критерій як період відчуження майна відсутній. Тож укладені правочин не місять в собі критеріїв фраундаторності, ОСОБА_3 не погоджується з наведеними позивачем обставинами та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
26 липня 2023 року від представника позивача адвоката Яковлева О.С. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вважає, що висновки та обґрунтування заперечень відповідача - 1 ОСОБА_3 , подані адвокатом Рощиним І.Г. та які викладені у відзиві на позовну заяву такими, що не заслуговують на увагу, оскільки є надуманими та такими, що не спростовують, а навпаки підтверджують наявність підстав для задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк». Посилання представника відповідача -1 на те, що АТ «Універсал Банк» нібито не с стороною оспорюваних правочинів та нібито права АТ «Універсал Банк» оспорюваними правочинами не було порушено не заслуговують на увагу з огляду на обставини укладення цих оспорюваних правочинів та наслідків їх укладення - з метою подання Позичальником ОСОБА_3 заяви до АТ «Універсал Банк» про проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що в свою чергу є зловживанням Позичальником своїми правами відповідно до діючого законодавства України. Крім того, зазначив, що посилання представника відповідача-1 про те, що АТ «Універсал Банк» зловживає своїми процесуальними правами шляхом подачі безпідставного позову є повною нісенітницею, з огляду на обставини, які зумовлювали подання позовної заяви АТ «Універсал Банк» та обґрунтування позовних вимог тощо, тому просив задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в повному обсязі.
07 серпня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Рощина І.Г. до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що в обґрунтування наведеного аргументу відповідач 1 посилався на відсутність у позивача права на задоволення позову про визнання оспорюваних правочинів недійсними, оскільки процесуальний статус позивача не відповідає вимогам ч.3 ст.215 ЦК України, в частині визначення його заінтересованою особою, оскільки на момент звернення до суду з позовом, права та законні інтереси позивача вчиненням правочину порушено не було. Разом з тим, відповіді на відзив позивачем не спростовано зазначений аргумент відповідача 1, оскільки не наведено доводів щодо того, які саме права і законні інтереси позивача були порушені внаслідок вчинення правочину. Відповідач 1 посилався на відсутність таких критеріїв фраудаторності як: вчинення правочину на шкоду кредитору, період відчуження майна, завдання збитків. У відповіді на відзив позивачем не спростовано зазначений аргумент, зокрема не вказано яка конкретна шкода (майнова, немайнова) була заподіяна позивачу внаслідок укладення оспорюваного правочину. Також не наведено доводів, пояснень щодо наявності Договору іпотеки, згідно з яким позивачу в іпотеку було передано житлову квартиру за адресою АДРЕСА_2 та внаслідок чого відповідальність відповідача 1 за умовами Кредитного договору є забезпеченою саме цим нерухомим майном. Також не оскаржуються доводи відповідача 1 щодо відсутності такого критерію як період відчуження майна, оскільки у відносинах з позивачем відповідач 1 не є боржником, а є позичальником, позивач не звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості. Крім того, наводячи аргументи щодо збитків, позивач описує їх у майбутньому часі. Тобто ця подія не настала, а є виключно припущенням позивача, тому просив у задоволенні позову - відмовити в повному обсязі.
09 серпня 2023 року від представника позивача адвоката Яковлева О.С. до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва під 27.06.2023 року по справі №756/18720/21 зобов'язано АТ «Універсал Банк» провести реструктуризацію валютного кредиту Позичальника, а отже по суті підтверджено розрахунок збитків АТ «Універсал Банк», оскільки після виконання даного судового рішення АТ «Універсал Банк» понесе збитки саме в тому розмірі, який зазначено текстом позовної заяви у цій справі №363/3047/23. Отже, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року по справі №756/18720/21 є підтвердженням виникнення у АТ «Універсал Банк» збитків, оскільки за наслідком виконання цього рішення у АТ «Універсал Банк» несе збитки у сумі прощеного боргу ОСОБА_3 в сумі 127 993,83 швейцарських франків. У випадку невідчуження Позичальником/Боржником - ОСОБА_3 своїй дружині ОСОБА_4 нерухомого майна на підставі оспорюваних даною позовною заявою фраудаторних правочинів - безоплатних договорів дарування, ОСОБА_3 не підпадав би під ознаки Закону України № 1381-IX та не мав би можливості на проведення реструктуризації свого валютного кредиту відповідно до вимог нього Закону, а отже у АТ «Універсал Банк» не виникло би збитків, що в свою чергу свідчить, що оспорювані даною позовною заявою правочини є фраудаторними, так як вчинені на шкоду кредитору, оскільки завдали останньому шкоду у вигляді прямих збитків у значному розмірі, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовні заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Заперечував проти стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх необгрунтованості та неспівмірності.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та в запереченні на відповідь на відзив. Крім того, заявила клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 500 грн.
Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівнав судове засідання не з'явилася, про дату та час о судового засідання повідомлена належним чином.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 26.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 001-2008-856, відповідно до умов якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 85 193,00 швейцарських франків в порядку, на умовах та строки, визначені цим Договором на споживчі потреби (придбання майна) з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 10.03.2038 року.
В рахунок забезпечення зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 26.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки від 26.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., який зареєстровано в реєстрі за №1588, відповідно до умов якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, в рахунок забезпечення зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 26.03.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №001-2008-856-Р, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору №001-2008-856 від 26.03.2008 року, укладеного між Кредитором та Боржником в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до п.3.4. Кредитного договору виконання Позичальником зобов'язань за даним Договором забезпечується також всім належним Позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідач ОСОБА_3 був власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер - 3221882801:28:175:0201, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2381708132218, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
10 червня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір дарування житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер: 3221882801:28:175:0201, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б.№ 1762.
Крім того, 10 червня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер - 3221882801:28:175:0201, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук О.Б.№ 1764.
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власноті № 260863690 та № 260868018 від 10.06.2021 року а також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер - 3221882801:28:175:0201, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 10 червня 2021 року належать ОСОБА_4 .
18.06.2021 року ОСОБА_3 звернувся до АТ «Універсал Банк» із заявою про проведення реструктуризації зобов'язань передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті.
05.07.2021 року АТ «Універсал Банк» було надано відповідь ОСОБА_3 за вих. № 42224 згідно якої повідомлено, що для розгляду питання реструктуризації заборгованості необхідно привести, заяву у відповідність до вимог Закону України після чого Банк повернеться до розгляду даного питання.
12.07.2021 року ОСОБА_3 було повторно подано до АТ «Універсал Банк» заяву про проведення реструктуризації зобов'язань, передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті.
Листом від 03.08.2021 року № 42 581 АТ «Універсал Банк» повідомило ОСОБА_3 , що Банком за результатами розгляду заяви було прийнято рішення щодо відмови в реструктуризації згідно Закону.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Статтею 717 ЦК України визначено, що За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Відповідно ст.719 ЦК України, Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 64 СК України дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.
Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.
У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-197цс14, постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №379/1256/15-ц, від 08.02.2018 року у справі № 756/9955/16-ц.
У постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд сформулював висновок щодо конструкції фраудаторного правочину (тобто правочину, який вчинений боржником на шкоду кредитору), яка включає: момент укладення договору (коли боржник усвідомлює, що майно заберуть за борги); контрагента, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пов'язана або афілійована юридична особа); ціну (ринкова/неринкова, наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-2 зазначила, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції Цивільний кодекс України в статтях 215 та 216 наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи». Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18 правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.
Зі змісту поняття фраудаторного правочину випливає, що правочин на шкоду кредитору вчиняється саме боржником в період настання в нього зобов'язання щодо погашення заборгованості перед кредитором.
Як було зазначено відповідачем ОСОБА_3 та не оспорювалось представником позивача зобов'язання за кредитним договором № 001-2008-856 ОСОБА_3 виконуються, заборгованість відсутня.
Право ОСОБА_3 на реструктуризацію заборгованості відповідно до ЗУ № 1381-ІХ від 13.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» не є збитками в розумінні положень ЦК України.
За вказаних обставин, прийшов до висновку, що спірні договори дарування не вчинені на шкоду кредитору, не порушили його права та законні інтереси та за своєю суттю не являються фраудаторними.
Таким чином, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянкине підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянкивідмовлено, а тому не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасуванням відповідних записів про державну реєстрацію права власності за Відповідачем-2 та одночасним поновленням відповідних, записів про державну реєстрацію права власності за Відповідачем-1, оскільки вони є похідними від основної вимоги.
Щодо вимог про стягнення з позивача понесених відповідачем ОСОБА_3 судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник відповідачів заявила вимогу про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 16 500,00 гривень, на підставі: договору № 0407-Ф про надання правової допомоги від 04.07.20232 року, додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 06.07.2023 року; протоколу узгодження договірної ціни (до договору № 0407-Ф від 04.07.2023 року), копії платіжної інструкції № 14086747 від 06.07.2023 року, копії квитанції від 06.07.2023 року, копії ордеру на надання правничої допомоги, серія АН №1200569 від 04.07.2023 року; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серія ДН № 5438, детального опису робіт (Допомога полягала в: підготовці,комплектації, направлення відзиву та заперечення на позовну заяву до суду, представництві інтересів у суді. Загальна вартість 16 500,00 грн.)
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що «при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов 'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 16 500,00 грн., який є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для позивача.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача стягуються судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна про визнання недійсними договору дарування житлового будинку та договору дарування земельної ділянки - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення судового рішення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ: 21133352, юридична адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідач 1: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Левчук Ольга Борисівна, адреса: АДРЕСА_5 .
Суддя Д.А. Свєтушкіна