справа № 359/740/22
провадження № 1-кп/361/1147/23
05.12.2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , перекладача - ОСОБА_7 ,
під час судового засідання по кримінальному провадженню № 22021101110000205, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , латвійця, громадянина Республіки Латвія, уродженця м.Цесіс Республіки Латвія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , уродженця АДРЕСА_2 , на території України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України,
розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ВСТАНОВИВ:
25 січня 2022 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.305 КК України.
Ухвалою суду від 13.10..2023 обвинуваченому ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 год. 00 хв. 17 грудня 2023 року.
05.12.2023 прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив застосувати до обвинуваченого заставу.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою зважаючи на наступне.
Термін дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) закінчується 17.12.2023, а до указаного часу провести розгляд кримінального провадження неможливо.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим. Водночас, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Вимоги статті 194 КПК України зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів.
Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).
Зі змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України. Наявність обґрунтованої підозри, тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання та доходу в Україні, свідчать про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення ним інших злочинів, а також незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, а саме застава, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявні ризики, в тому числі ризику переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження терміну дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 309,376, 395 КПК України, суддя, -
постановив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України в м. Київ. вул. Дегтярівська, 13.
Строк тримання під вартою рахувати з 16 години 00 хвилин 05 грудня 2023 року.
Строк дії ухвали до 16 години 00 хвилин 02 лютого 2024 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити до органу місця попереднього ув'язнення.
Повний текст виготовлено 05.12.2023 року о 16 год. 30 хвил.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Суддя ОСОБА_1