Справа № 161/21112/23
Провадження № 1-кп/161/1624/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 05 грудня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023035580001201, що надійшов з Луцької окружної прокуратури 30.11.2023 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою - спеціальною освітою, розлученого, має одну малолітню дитину, офіційно не працюючого (отримує тимчасовий дохід підробляючи різноробочим у ФОП ОСОБА_6 ), судимого:
- 17.05.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 120 годин громадських робіт;
- 21.05.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.164, ч.1 ст.382, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, 72 КК України до 1 року 4 днів позбавлення волі, звільненого 02.03.2020 по відбуттю строку покарання.
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_4 , згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2015 зобов'язаний сплачувати щомісяця на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1032 грн щомісячно, починаючи з 10.07.2015 і до досягнення ним повноліття.
Однак він, знаючи про необхідність сплати аліментів на утримання дитини, являючись дієздатною та працездатною особою, маючи доходи з неофіційних джерел, у визначеному судовим рішенням порядку грошові кошти на утримання дитини не виплачував, добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надавав, заходів, спрямованих на погашення заборгованості не вживав, чим злісно ухилився від сплати встановлених рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2015 аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів, яка, згідно інформації Відділу державної виконавчої служби у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за період з січня 2022 року по травень 2023 року та з серпня 2023 року по жовтень 2023 року, становить - 27 462, 50 грн, тобто у розмірі, що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України, тобто злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин дав показання, що з січня 2022 року по травень 2023 року та з серпня 2023 року по жовтень 2023 року не сплачував аліментів у зв'язку з скрутним матеріальним становищем та відсутністю постійного місця роботи, хоча знав про судове рішення, згідно якого він зобов'язаний їх сплачувати. Кошти не сплатив, як і борг за попередні періоди несплати аліментів, зобов'язався по мірі можливості погасити борг та сплачувати аліменти в подальшому. Зі слів - розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що обвинуваченим починаючи з 10.07.2015 і до даного часу не сплачуються аліменти на утримання дитини. Зокрема, за період з січня 2022 року по травень 2023 року, з серпня 2023 року по жовтень 2023 року сума боргу становить 27 462, 50 грн. Оскільки за весь період, починаючи з 2015 року ним не було сплачено жодної копійки на дитину, незважаючи навіть на призначення судом реальних покарань, а дитина потребує матеріальної підтримки, в тому числі і на лікування, оскільки має серйозні проблеми із зором, обвинувачений взагалі ним не цікавиться, тому вона наполягає на його суворому покаранні.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів), підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66, 67 КК України, суд не вбачає.
При цьому, суд не відносить до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 щире каяття, оскільки лише сам по собі факт повного визнання винуватості не свідчить про те, що він дійсно щиро розкаявся у вчиненому, жалкує з приводу вчинених ним дій та намагається усунути негативні наслідки від вчиненого, а також не допускати подібного у майбутньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, має постійне місце проживання, де зі слів проживає разом з батьками - особами пенсійного віку, однак він через незначний проміжок часу після притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного проступку, знову вчинив кримінальне правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, він не працевлаштовується, на обліку у центрі зайнятості також не перебуває, хоча є фізично здоровою особою, фактично аліментів не сплачує із 2015 року, в зв'язку з чим потерпіла і наполягала на суворій мірі покарання, крім того, раніше судимий, востаннє 21.05.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.164, ч.1 ст.382, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, 72 КК України до 1 року 4 днів позбавлення волі, відбував реальну міру покарання та був звільнений 02.03.2020 (по відбуттю строку), не зважаючи на що ні заборгованості по аліментах, ні поточних платежів не сплачував, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд призначає покарання в межах санкції ст.164 ч.1 КК України, у виді арешту на певний строк.
На думку суду, обране покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.1 ст. 164 КК України та призначити покарання - 3 (три) місяці арешту.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1