ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" листопада 2023 р. Справа № 924/869/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом ТОВ «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ», м.Буча, Київської області
до Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», м. Нетішин, Хмельницької області
про стягнення 1 681 538,07 грн., з яких 1 563 966,60 грн. - основного боргу, 84 296,41 грн. - інфляційного збільшення, 33 275,06 грн. - 3% річних
Представники сторін:
Від позивача: Заторська О.А. - за довіреністю (в режимі відеоконференції)
Від відповідача: Шадрін І.О. - згідно витягу з ЄДР (в режимі відеоконференції)
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.11.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ», м.Буча, Київської області до Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 1 681 538,07 грн., з яких 1 563 966,60 грн. - основного боргу, 84 296,41 грн. - інфляційного збільшення, 33 275,06 грн. - 3% річних.
Ухвалою суду від 16.08.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання по справі на 10:00 год. "05" вересня 2023 р.
У підготовчому засіданні 05.09.2023р. суд постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголошення перерви до 11:00 год. 28.09.23р.
28.09.2023р. у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого засідання та призначення справи до слухання по суті на 11:00 год. 24.10.23р.
У судовому засіданні 24.10.2023р. судом постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 10:00 год. 22.11.23р
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
ТОВ «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ», м.Буча, Київської області звернувся з позовом до Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», м. Нетішин, Хмельницької області про стягнення 1 681 538,07 грн., з яких 1 563 966,60 грн. - основного боргу, 84 296,41 грн. - інфляційного збільшення, 33 275,06 грн. - 3% річних на підставі договору поставки № 153-124-13-22-18278 від 02.09.2022р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.
Відповідач у відзиві на позов від 05.09.2023р. просить відмовити у позові у повному обсязі, вказує, що не мав можливості раніше оплатити вартість товару за Договором і не має можливості на цей час здійснити оплату наведених у позовній заяві відсотків річних та інфляційних втрат внаслідок дії об'єктивних та незалежних від Відповідача обставин, оскільки така неможливість не пов'язана із ризиками господарської діяльності підприємства та не є наслідком його неефективної роботи. Відповідач опинився в таких умовах незалежно від його волі та намірів, а внаслідок законодавчих змін в країні, що призвели до зміни функціонування ринку електричної енергії, зростання заборгованості перед Відповідачем за відпущену на ринок електроенергію і як наслідок до скрутного фінансового становища Відповідача, яке ще більше ускладнилось у зв'язку зі зменшенням грошових надходжень Відповідача за відпущену на ринок електроенергію після початку військової агресії збройних сил російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, а також триваючою окупацією військовими формуваннями російської федерації значної частини виробничих потужностей Відповідача, а саме Запорізької АЕС у м. Енергодар Запорізької області. Водночас, наведені обставини продовжують існувати і на цей час та свідчать про відсутність у Відповідача реальної можливості виконати рішення суду у разі задоволення судом повністю або частково позовних вимог Позивача про стягнення грошових коштів.
Відповідач звертає увагу, що позивач у позовній заяві невірно здійснив обрахунок розміру штрафних санкцій, а саме 0,3% річних. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.
Крім цього відповідач у поданому відзиві просить суд, в разі ухвалення рішення про часткове або повне задоволення позовних вимог надати відповідачу відстрочення виконання судового рішення тривалістю 3 календарних місяці з моменту набрання таким рішенням суду законної сили, але не менше ніж до закінчення 2 календарних місяці з моменту припинення воєнного стану в Україні, введений Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022р.
У відповіді на відзив від 12.09.2023р. позивач не погоджується із доводами відповідача у відзиві, просить задовольнити позов у повному обсязі. Не погоджується із клопотанням відповідача про відстрочення виконання рішення та зазначає, що відповідач не довів належними доказами відсутності своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання в розумінні ст. 614 ЦК України.
Крім цього, позивача 17.11.2023р. подано суду заяву, у якій просить суд закрити провадження у даній справі в частині стягнення 29 947,56 грн. 3% річних у зв'язку помилковим розрахунком штрафних санкцій, а саме розмір річних за період прострочення від простроченої суми згідно умов договору становить 0,3%, а в позовній заяві при здійснені розрахунків застосований розмір 3%. Та просить стягнути з відповідача 1 563 966,60 грн. - основного боргу, 84 296,41 грн. - інфляційного збільшення, 3 327,50 грн. - 0,3% річних. Крім цього просить суд повернути судовий збір у розмірі 449,21 грн.
З приводу поданої заяви судом враховується, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Суд не приймає відмову від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Перевіривши, що заява позивача від 17.11.2023р. про відмову від позову в частині стягнення 29 947,56 грн. 3% річних не суперечать інтересам позивача, суд з урахуванням вказаних норм законодавства приймає вказану заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних.
Представники сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02.09.2022р. між ТОВ «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ» (Постачальник) та Державним підприємством «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (Покупець) було укладено договір поставки № 53-124-13-22-18278.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю в передбачені цим Договором строки Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною які зазначаються в специфікації №1 (додаток № 1 до договору), та є невід'ємною частиною договору.
Місцем виконання даного Договору згідно до п. 1.3. Договору, - є місто Нетішин, Хмельницької області.
Поставка Товару Постачальником згідно до п. 3.1. Договору, - здійснюється в строк до 12.10.2022р.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, Поставка Товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 на склад Вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП «Складське господарство» склад № 7, вул. Енергетиків, 36 м. Нетішин, Хмельницька область 30100.
Відповідно до п. 3.5. Договору, датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної Вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення Товару переходить до Покупця з моменту поставки Товару.
Згідно до п. 3.12. Договору, з Товаром Постачальник надає видаткову накладну або товарно-транспортну накладну оформлену українською мовою (оригінал, в 3-х примірниках), план якості, за яким виготовляється товар, погоджений з покупцем (на по. 2 технічної специфікації до договору), документ про якість заводу-виробника (оригінал) на товар та документи згідно розділу А.10 додатку №1 до технічної специфікації (додаток №2 до цього договору).
Постачальник згідно п. 5.2. Договору зобов'язаний надати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі строк, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Відповідно до п. 4.2. Договору, Ціна за одиницю Товару, кількість та загальна ціна Товару по Договору визначається специфікацією № 1 (додаток № 1 до Договору).
Оплату за поставлений Товар згідно до п. 5.1. Договору, покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії».
11.10.2022р. позивач відповідно до п. п. 1.1., 3.1,, 3.2. Договору, поставив відповідачу товар передбачений специфікацією № 1 до Договору загальною вартістю - 1 614 966,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 72 від 11.10.2022р.
Також, 11.10.2022р. позивач з метою виконання умов викладених в п. 5.2. Договору, зареєстрував в ЄРПН податкову накладну № 8 на загальну суму - 1 614 966,60 грн.
На поставлений позивачем згідно видаткової накладної № 72 від 11.10.2022р, відповідачем згідно до умов п. 5.1. Договору було складено ярлик на придатну продукцію № Я-7-058-24 від 18.10.2022р.
Таким чином, позивач належним чином, у встановлений строк та в повному обсязі виконав свої зобов'язання з поставки товару відповідачу по договору.
Відповідач з позивачем за отриманий товар відповідно до банківської виписки, розрахувався частково на суму 51 000,00 грн.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на день звернення з позовом до суду згідно договору поставки становить 1 563 966,60 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати згідно договору поставки № 53-124-13-22-18278 від 02.09.2022р. в сумі 84 296,41 грн. та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 0,3% річних в сумі 3 327,50 грн.
В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов, з урахуванням заява про зменшення позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованість за договором поставки 1 563 966,60 грн. основного боргу, 3 327,50 грн. 0,3% річних та 84 296,41 грн. інфляційних втрат.
Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договору поставки. Так, на підставі договору поставки № 53-124-13-22-18278 від 02.09.2022р. та специфікації № 1 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 614 966,60 грн., що підтверджується підписаною між сторонами та скріпленою відтисками їх печаток видатковою накладною № 72 від 11.10.2022р.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У п. 5.1 договорів сторони передбачили, що оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" .
Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DРP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоодержувача за адресою: Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад № 7, вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100 (п. 3.2 договору). Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоодержувачем видаткової накладної (п. 3.5 договору).
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договорами. Відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений договорами виконав частково на суму 51 000,00 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки становить 1 563 966,60 грн.
У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги, що відповідач не надав, а матеріали справи не місять доказів здійснення оплати вартості отриманого товару.
Як встановлено судом, на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору поставки становить 1 563 966,60 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування позивачем 0,3% річних судом враховується наступне.
З урахуванням заява про зменшення позовних вимог, позивачем нараховано відповідачу 0,3% річних згідно договору поставки №53-124-13-22-18278 від 02.09.2022р. в сумі 3 327,50 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 0,3% річних, суд встановив, що останні нараховані в межах можливих нарахувань та дійшов висновку про правомірність їх нарахування.
Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат судом враховується наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивач заявив до стягнення інфляційні втрати згідно договору поставки в сумі 84 296,41 грн. за період з 21.11.2022р. по 18.04.2023р. в сумі 63 902,29 грн. та за період з 19.04.2023р. по 01.08.2023р. в сумі 20 394,12 грн.
За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню.
Крім того, доводи відповідача з приводу наявності форс-мажорних обставин, що є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Положеннями 7.1 договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.
З аналізу наведених норм та положень договору слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Однак відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами наявності форс-мажорних обставин для відповідача, і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов'язання за договором.
З огляду на вказане не може вважатись також форс-мажорною обставиною і посилання відповідача на скрутне фінансове становище, спричинене наявністю заборгованості перед відповідачем ДП "Енергоринок". При цьому суд також враховує положення ст. 617 ЦК України, згідно з якими не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували скрутне фінансове становище саме відповідача, доказів вжиття відповідачем заходів щодо його покращення.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 46, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ч.1. ст.7 та ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код:24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» Державного Підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ», (30100, м.Нетішин, Хмельницької області, вул. Енергетиків, буд. 20, код: 21313677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ», (08292, м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, а/с 1082, код: 30568931) - 1 563 966,60 грн. (один мільйон п'ятсот шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят шість гривень 60 коп. ) - основного боргу, 84 296,41 грн. (вісімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто шість гривень 41 коп.) - інфляційного збільшення, 3 327,50 грн. (три тисячі триста двадцить сім гривень 50 коп.) - 0,3 % річних, 24 773,89 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять три гривні 10 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Провадження у справі №924/869/23 в частині вимог про стягнення 29 947,56 грн. 0,3% річних закрити.
Повернути ТОВ «ЮТЕМ - ІНЖИНІРИНГ», (08292, м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, а/с 1082, код: 30568931) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 449,21 грн. (чотириста сорок дев'ять гривень 21 коп.) згідно платіжної інструкції №231413 від 03.08.2023р.
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 29.11.2023р.
Суддя І.В. Заярнюк
Виготовлено у 3 примірниках:
1 - до справи,
2 - позивачу 08292, м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, а/с 1082 (код 30568931) та на електронну адресу: office@utem-group.com,
3- відповідачу 30100, Хмельницька обл, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 (код 21313677) та на електронну адресу: office@khnpp.atom.gov.ua та energoatom@atom.gov.ua.