ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/798/23
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Охотницька Н.В. , розглянувши матеріали позовної заяви № 574 від 20.11.2023 (вх. № 885 від 30.11.2023)
за позовом Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу", 47004, вул. Вокзальна, 4 м. Кременець, Тернопільська область
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Кременецьке лісове господарство "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9а; поштова адреса: 47003, вул. Європейська, 26, м. Кременець, Тернопільська область
про стягнення 4 097, 55 грн майнової шкоди завданої пошкодженням газопроводу
встановила:
Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Кременецьке лісове господарство "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 4 097, 55 грн майнової шкоди завданої пошкодженням газопроводу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.11.2023 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 921/798/23 та визначено до розгляду судді Охотницькій Н.В.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 162, 164 ГПК України.
Перевіряючи поданий позов на його відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що він не в повній мірі відповідає приписам цього правового акта, з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд відзначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Також, вищезазначений Закон передбачає, що у разі звернення до суду особою, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов'язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа.
Згідно з ч. 2, 5 ст. 6 ГПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Ч. 6 ст. 6 ГПК України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
В порушення наведеного, до позовної заяви позивач не додав відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін.
Згідно з приписами статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (надалі Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Пунктом 59 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Згідно п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.
Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.
Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов'язком працівника зв'язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об'єкті поштового зв'язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.
При прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт, оформлений відповідно до форми 107 Порядку пересилання поштових відправлень та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачем на підтвердження надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу надано опис вкладення (найменування об'єкту поштового зв'язку № 4700303752621) із відбитком календарного штемпеля поштового відділення від 09.10.2023 та опис вкладення із відбитком календарного штемпеля поштового відділення від 28.11.2023
Разом з тим, із долучених описів вкладення вбачається, що позивачем надіслано копію позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Філії "Кременецьке лісове господарство "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України": 47003, вул. Європейська, 26, м. Кременець, Тернопільська область.
Тоді як, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодних доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу - Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" .
Таким чином, позивачем не дотримано вимог процесуального законодавства, які б підтверджували надіслання копії позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами саме відповідачу.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст.178 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву. У даному ж випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем, в порушення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Частиною 3 статті 162 ГПК України визначено перелік відомостей, які має містити позовна заява, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову тощо.
Слід зазначити, що обґрунтований розрахунок позовних вимог це такий розрахунок, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди, відображення проведених оплат, тощо.
Отже, обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.
Як вказувалося вище, позивач просить стягнути з відповідача 4 097, 55 грн майнової шкоди завданої пошкодженням газопроводу з яких 1 441,33 грн вартість будівельних робіт, 2 645,42 грн - вартість втраченого природного газу, 10,75 грн адміністративні витрати, однак, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми.
Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви № 574 від 20.11.2023 (вх. № 885 від 30.11.2023) Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми, відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін, відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви.
За умовами ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 162, 174 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву № 574 від 20.11.2023 (вх. № 885 від 30.11.2023) Державного підприємства "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити Державному підприємству "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу" відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 05.12.2023 та оскарженню не підлягає (ст. 235 ГПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Н.В. Охотницька