ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/829/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп"
про стягнення коштів 905 344,64 грн.
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Представники:
від заявника не з'явився
від боржника не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про стягнення 905 344,64 грн., з яких 901 713,08 грн. кошти, які були перераховані як передоплата за послуги перевезення вантажів, 3 631,56 грн. 3% річних.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем погодженого зобо'язання за усним договором про надання послуг з перевезення. В період з 15 листопада 2019 року по 17 липня 2020 року ТзОВ "ЕНКІБУД" перерахувало відповідачу у вигляді передплати кошти за надані послуги в сумі 901 713,08 грн. Всупереч домовленостям відповідач не надав йому послуги. З цих підстав позивач просить суд стягнути з відповідача 901 713,08 грн кошти у вигляді попередньої оплати та 3 631,56 грн процентів річних за користування грошовими коштами.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
10.10.2023 відповідач подав пояснення по справі в яких зазначає, що позивачем не доведені обставини щодо укладення між сторонами відповідного господарського договору перевезення вантажу в спрощений спосіб. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 14 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 вересня 2023 р. на 11:30 год.
Ухвалою від 19.09.2023 підготовче засідання відкладено на 10 жовтня 2023 р. на 09:30 год.
10.10.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" надійшли пояснення по справі.
Ухвалою від 10.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/829/23 на 30 днів до 11 листопада 2023 року включно. Підготовче засідання відкладено на 31 жовтня 2023 р. на 09:40 год.
25.10.2023 від позивача надійшли клопотання про виправлення технічних описок, вчинених у тексті позовної заяви, та клопотання про доповнення мотивувальної частини позову.
Ухвалою від 31.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання по суті на 21 листопада 2023 р. на 11:00 год.
Ухвалою від 21.11.2023 розгляд справи відкладено на 05 грудня 2023 р. на 11:15 год.
У судове засідання 05.12.2023 представники позивача та відповідача не з'явилися. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе проводити підготовче засідання без участі представників сторін. Зібраних у справі докуметів достатньо для підготовки до розгляду по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За умовами п.2 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як вказує позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Будальянс груп"(відповідач) в усній формі досягнута згода на перевезення вантажу.
Позивачем, на виконання домовленості, на підставі усного Договору №19/01ТЕП від 10 січня 2019 року в період з 15 листопада 2019 року по 17 липня 2020 року включно було перераховано на банківський рахунок ТзОВ "Будівельна компанія "Будальянс груп" у вигляді передплати кошти за надання послуг перевезення вантажів за усним договором №19/01ТЕП від 10 січня 2019 року, що підтверджується платіжними дорученнями: №4080 від 15 листопада 2019 року на суму 200 000,00 грн; № 4081 від 15 листопада 2019 року на суму 246 713,08 грн; №5503 від 04 травня 2020 року на суму 100 000,00 грн; №6186 від 17 липня 2020 року на суму 355 000,00 грн. Загальна сума здійснених попередніх оплат становить 901 713,08 грн. (арк.с. 14-17).
Додатковим доказом перерахування коштів відповідачу є подані до справи банківські виписки (арк.с. 18-34).
Позивачем подано суду Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.11.2019 - 01.08.2023 між ТОВ "ЕНКІБУД" та ТОВ "Будівельна компанія"Будальянс груп" відповідно до якого станом на 01.08.2023 р. заборгованість на користь ТОВ "ЕНКІБУД" складає - 901 713,08 грн. Вказаний Акт звірки не підписаний представниками сторін.
Сторонами не подано доказів того, що протягом 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 років здійснювалося надання послуг з перевезення вантажів на вищезазначену суму відповідачем позивачу.
Разом з тим, у письмових поясненнях відповідач не заперечив того факту, що дійсно отримав кошти від позивача.
Доказів виконання послуг перевезення на суму оплати у розмірі 901 713,08 грн суду не подано.
У зв'язку із цим, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №23/30-1 від 30 травня 2023 року про повернення попередньої оплати на загальну суму 901 713,08 грн.
Проте, така вимога залишена без відповіді та задоволення, що і стало приводом звернення позивача до суду з позовними вимога про стягнення суми 905 344,64 грн., з яких 901 713,08 сума основного боргу, 3 631,56 проценти за користування грошовими коштами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до наступних висновків.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ст. 538 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У даному випадку відсутні докази того, що сторонами був укладений письмовий договір.
Проте, наявні докази перерахування коштів позивачем відповідачу за перевезення вантажу.
Доказів здійснення послуг перевезення відповідачем на користь позивача також не надано. Відповідч не заперечив факту отримання коштів від позивача в сумі 901 713,08 грн.
Оскільки відповідач не довів, на якій підставі він отримав кошти від позивача, не подав доказів виконня робіт/послуг на користь позивача на суму 901 713,08 грн., проте такі кошти отримав на свій рахунок, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів 901 713,08 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3 631,56 грн, то суд вважає, що вони заявлені правомірно з огляду на таке.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
У даному випадку позивач нарахував матеріальні втрати на попередню оплату, яка є грошовою сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх платежів, зокрема, за товар, який має бути поставлений чи за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Тобто правовідношення, в якому у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти), є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Нарахування на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Вказані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження N 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Отже, оскільки у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем щодо повернення оплати у сумі 901 713,08 грн., позивач правомірно нарахував на це зобов'язання матеріальні втрати згідно зі ст. 625 ЦК України
Перевіривши розрахунки позивача щодо суми матеріальних втрат, нарахованих за прострочення зобов'язання за період з 14.06.2023 по 01.08.2023, суд встановив, що 3 % річних - 3631,56 грн. розраховані арифметично правильно.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлені до стягнення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп" підлягають задоволенню в загальній сумі 908 344,64 грн., з яких 901 713,08 грн. кошти, які були перераховані як передоплата за послуги перевезення вантажів, 3 631,56 грн. 3% річних.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 13 580,17 грн. Також викладено прохання судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач не надав попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 13 580,17 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс груп" (33023, Рівненська область, Рівненський район, м. Рівне, вул. Савури Клима, буд.14а, код ЄДРПОУ 40445002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКІБУД" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд.11, оф 21, код ЄДРПОУ 38750140) - 901 713 (дев'ятсот одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 08 коп. - боргу, 3 631 (три тисячі шістсот тридцять одну) грн. 59 коп. 3% річних та 13 580 (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 17 коп.- витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано "05" грудня 2023 року.
Суддя Бережнюк В.В.