ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
30.11.2023 Справа № 917/1609/23
Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали справи № 917/1609/23
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубнигаз-Трейдинг», 37503, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Л. Толстого, 87, код ЄДРПОУ 43173310,
до відповідачів: 1. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», 37503, Полтавська обл., м. Лубни, вул.Л.Толстого, 87, код ЄДРПОУ 05524713,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», 03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490,
3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676,
про зобов'язання усунути недоліки товару
Секретар судового засідання Токар А.В.
Представники: згідно протоколу судового засідання
Суть справи: розглядається позовна заява ТОВ "Лубнигаз Трейдинг" про зобов"язання АТ "Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» безоплатно усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого ТОВ "Лубнигаз - Трейдинг" природного газу за рамковим договором купівлі-продажу природного газу №2рдБГр-ЛБТР від 08.10.2021р. та за Індивідуальним Договором №БГр-21/22-ЛБТР від 08.10.2021р., зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Ухвалою від 05.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті спору, задоволено клопотання позивача про надання (встановлення) додаткового строку для подання доказів - паспортів фізико-хімічних показників та звітів про якість природного газу по Полтавській області.
28.09.2023р. від відповідача-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») надійшов відзив на позов (а.с.144-156, том 1); 02.10.2023р. - від відповідача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України») та від відповідача-1 (Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз») (арк.справи 14-15, том 2).
02.10.2023р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача-2 - копій паспортів фізико-хімічних показників та звітів про якість природного газу по Полтавській області за період з 01.10.2021р. по 30.04.2022р., обгрунтоване тим, що у строк, встановлений судом, подати дані докази до суду неможиво, оскільки листом від 12.09.2023р. відповідач-2 відмовив позивачу в наданні цих доказів на попередньо подане письмове звернення позивача. 05.10.2023р. до суду надійшли заперечення відповідача-2 надане клопотання (вх.12613, арк.справи 46-48, том 2).
Ухвалою від 05.10.23р. у зв"язку з неявкою представників сторін у судове засідання та подання клопотань про відкладення розгляду справи, у підготовчому провадженні протокольною ухвалою оголошена перерва до 31.10.2023р., проте у зв"язку з перебуванням судді у відпустці, засідання в цей день не відбулося та ухвалою від 08.11.2023р. перепризначено на 30.11.23р., задовлено клопотання відповідачів 2,3 про участь в засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, 30.10.2023р. до суду позивачем було подано клопотання про призначення у справі судової експертизи (вх.13823, арк.справи 68-84, том 2, з наданням доказів направлення всім учасникам справи).
Позивач у судове засідання 30.11.23р. не з"явився, повідомив суд про неможливість забезпечити явку представника через раптове ускладнення погодніх умов, у зв"язку з чим просив відкласти розгляд справи (клопотання вх.15427 від 30.11.2023р.).
Відповідач-2 також повідомив суд про неможливість забезпечити явку представника у засідання через зайнятість в інших судових процесах та просить відкласти розгляд справи (клопотання вх.15261 від 27.11.2023р.).
Присутній у засіданні представник відповідача-3 заперечує проти задоволення клопотань позивача про витребування доказів та про призначення експертизи, звертає увагу суду на наявність судової практики в аналогічних спорах, де у задоволенні аналогічних позовів було відмовлено (клопотання вх.15317 від 28.11.2023р.).
Суд, з огляду на обмежений строк підготовчого проваження, вважає за необхідне перейти до вирішення клопотань учасників справи, зокрема, розглядає клопотання позивача про призначення у справі експертизи. В обгрунтування клопотання позивач вказує на те, що необхідність у її призначенні викликана позицією відповідачів, викладеною у відзивах на позов. Так, як вбачається з поданих відзивів, відповідач-1 обгрунтовує свої заперечення тим, що переданий на газорозподільних станціях обсяг газу не відповідав вимогам до температури точки роси за вологою, визначеним у Кодексі ГТС, що виключає відповідальність відповідача-1, який фактично виконує функцію "перевізника вантажу". Відповідач-2 обгрунтовує свої заперчення проти позову тим, що з моменту, коли природній газ був переданий оператором ГТС до газорозподільної мережі, вдповідальним за якість газу, що доставляється по такій газорозподільній мережі кінцевому споживачу (побутовому) є оператор ГРМ. В свою чергу, відповідач-3 у відзиві на позов підкреслює, що він як продавець не несе відповідальності за подальше використання природного газу покупцем (позивачем) після надання торгового сповіщення, не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні чи зберіганні газу, та погіршення його якості, що сталося з вини оператора ГТС.
В той же час, як встановлено судом, позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, за його твердженням, отримав природний газ, що не відповідає параметрам якості природного газу (по температурі точки роси за вологою), і наразі не встановлено, з чиєї вини (особи, що продає/транспортує/розподіляє газ), що і стало підставою для звернення з позовом до трьох відповідачів. Відтак, саме суду в процесі розгляду справи належить перевірити обгрунтованість доводів позивача (1) стосовно наявності/відсутності факту порушення прав позивача; (2) стосовно відповідності/невідповідності якості газу встановленим вимогам; (3) особи, що повинна нести відповідальність перед позивачем та наявність підстав для цього.
Так, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту передачі/ транспортування/розподілу природного газу з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно, якість якого не відповідає нормативним вимогам, визначеним розділом ІІІ Кодексу ГТС, що був придбаний позивачем у відповідача-3 згідно умов Рамкового та Індивідуального Договорів; необхідність проведення Операторами ГРМ перерахунків природного газу, спожитого побутовими споживачами Полтавської області через наявність факту «неякісного газу», наслідком чого позивач просить провести перерахунок обсягів спожитого побутовими споживачами природного газу у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року Оператором ГТС; безоплатне усунення недоліків товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу за Рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЛБТР від 08.10..2021 р. та Індивідуальним Договором № БГр-21/22-ЛБТР від 08.10..2021 р.
При цьому суд погоджується з твердженнями позивача, що при відповіді на ці питання в частині встановлення дотримання/порушення параметрів якості переданого позивачу природного газу, впливу компонентного складу хімічних елементів газу, вміст яких не відповідає нормам ФХП, на обсяг і вартість газу, переданого згідно укладених договорів позивачу, необхідні спеціальні знання, оскільки суд самостійно позбавлений можливості встановити ці факти та перевірити обгрунтованість доводів позивача.
Присутній у засіданні представник відповідача-3, заперечуючи проти призначення у справі експертизи, звертає увагу суду на те, що вже існує стала судова практика з розгляду справ цієї категорії, де суди визнають позовні вимоги неправомірними і відмовляють у їх задовленні. Однак суд звертає увагу на те, що у підготовчому провадженні, на етапі вирішення питання про необхідність призначення у справі експертизи, ним не вирішується питання правомірності/неправомірності позовних вимог чи правильності обрання позивачем способу захисту своїх порушених прав та інтересів.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний ( див. постанови Верховного Суду від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17, а також, зокрема, і постанову від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Аналіз змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідні приписи ГПК України мають загальний, універсальний характер, так як вони є нормами господарського процесуального права, та є обов'язковими при вирішення спору судом незалежно від правовідносин, які виникли між учасниками процесу. Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ст. 100 ГПК України).
Ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 р. у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 р. у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 р. у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 р. у справі № 5015/45/11 (914/1919/20) та від 22.03.2023 р. у справі № 904/7603/21 ).
Натомість частина 1 ст. 101 ГПК України чітко визначає право, а не обов'язок учасника справи подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Відсутність такого висновку не перешкоджає зверненню учасника справи з клопотанням про призначення судової експертизи у справі в порядку частини 1 ст. 99 ГПК України ( постанова Верховного Суду від 04.07.2023 р. у cправі № 910/1005/22 ).
При визначенні переліку питань судом та обрання експертної установи судом враховано, що клопотання про призначення експертизи з переліком запропонованих позивачем питань було направлено всім учасникам справи через систему "Електронний суд" ще 30.10.2023р., однак станом на 30.11.2023р. жоден з учасників справи не скористався своїм правом запропонувати інші, додаткові питання, чи заперечити проти запропонованих позивачем питань чи обраної ним установи. Судом з"ясовано, що Національний науковий центр "Інситут судових експертиз ім.Засл.Проф. М.С.Бокаріуса" Міністерства Юстиції України, до зони обслуговування якого належить Полтавська облсть, згідно даних, розміщених на його офіційному сайті, не має у штаті фахівців для проведення такого виду експертизи, тому погоджується з обраною та запропонованою позивачем установою.
Ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. Згідно ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
За даних обставин суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 99,100,228,234 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання позивача та призначити у справі № 917/1609/23 судову (комплексну) експертизу, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вул. Велика Кільцева, 4, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08130, Україна), із правом залучення, при необхідності, судових експертів та фахівців, які володіють необхідними знаннями в даній галузі. На вирішення експерту(ам) поставити наступні питання:
- Чи відповідала якість переданого газу, згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. та Індивідуального Договору № БГр-21/21-ЛБТР до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. від 08.10.2021 р. природного газу вимогам щодо норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи, в розрізі маршрутів 41, 51, 52, 53, 54, 61 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022? Якщо ні, то по яких параметрах і з яким показником відхилення?
- Чи впливає компонентний склад хімічних елементів газу, вміст яких не відповідає нормам фізико-хімічних показників природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи, на обсяг газу, переданого згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. та Індивідуального Договору № БГр-21/21-ЛБТР до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. від 08.10.2021 р. в період з 01.10.2021 року по 30.04.2022 року? Якщо так, то яким чином?
- У випадку недотримання норм якості, фізико-хімічним показникам та іншим характеристикам природного газу, визначених розділом III Кодексу газотранспортної системи, який обсяг переданого природного газу згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. та Індивідуального Договору № БГр-21/21-ЛБТР до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЛБТР від 08.10.2021р. від 08.10.2021 р. підлягає коригуванню в бік зменшення за маршрутами 41, 51, 52, 53, 54, 61 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022?
- Чи впливають показники якості переданого природного газу на визначення його обсягу? Якщо так, то яким чином?
2. Зупинити провадження у справі.
3. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів, які будуть проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
4. Витрати по оплаті вартості експертизи покласти на позивача.
5. Зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.
6. Копії ухвали направити сторонам та експертній установі.
Повна ухвала складена 05.12.2023р.
Ухвала набирає законної 30.11.23р. та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ГПК України (ст.ст.256,257 ГПК України).
Суддя О.С.Мацко