ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2390/22
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат Агро", Київська обл., Бучанський р-н., с. Липівка
ОСОБА_1 , м. Київ
Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Агротехніки", м. Київ
про стягнення 2 277 579 грн. 62 коп.
Представники сторін:
позивача - Філіпчук Н.М.;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - не з'явився;
відповідача 3 - не з'явився.
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ТОВ "Сат Агро", ОСОБА_1 та ТОВ "Світ Агротехніки" 2 277 579 грн. 62 коп. заборгованості, з яких: 1 263 330 грн. 20 коп. борг за лізинговими платежами, 240 622 грн. 61 коп. - 24 % річних, 161 000 грн. 00 коп. штраф, 248 110 грн. 97 коп. інфляційні втрати, 364 515 грн. 84 коп. пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2021 р. між ТОВ "Бест Лізинг" та ТОВ "Сат Агро" було укладено договір фінансового лізингу № 210722-2/ФЛ-Ю-С, відповідно до умов якого відповідач 1 отримав в платне користування майно (об'єкт лізингу) та зобов'язався сплачувати періодичні лізингові платежі.
Відповідачем 1 ТОВ «Сат Агро» подано зустрічну позовну заяву про визнання пунктів договору фінансового лізингу № 210722-2/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 р. недісними.
Позовні вимоги по зустрічний позовній заяві обґрунтовані тим, що позивач по зустрічному позову (відповідач 1 по первісному) вважає, що пункти 2.7., 6.1., 7.1.1. Договору порушують норми чинного законодавства та не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Із змісту оспорюваних пунктів договору вбачається, що у договорі обмежено права лізингоодержувача як споживача і одночасно значно розширені права для лізингодавця, встановлено непропорційно жорстку відповідальністю для лізингоодержувача за відсутності аналогічної відповідальності для іншої сторони.
Позивач за зустрічним позовом вважає, що відсотки, передбачені умовами п. 2.7. Договору за своєю правовою природою відносять до пені, оскільки цим пунктом сторони фактично погодили відповідальність за прострочення зобов'язання зі сплати, а не розмір відсотків, як плати за користування грошовими коштами. Фактично умовами договору встановлено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, що не узгоджується з приписами ст. 61 Конституції України.
Також відповідачем 1 поданий відзив на позов в якому посилається на те, що позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме, не подано доказів направлення відповідачеві претензії з вимогою погасити заборгованість.
Оскільки відповідач 1 не отримував досудову претензію щодо заборгованості перед позивачем, тому продовжував належним чином виконувати умови договору та повідомляв позивача про місце знаходження та стоянки об'єкту лізингу.
З поданих позивачем документів неможливо встановити обґрунтованість розрахунку сум заборгованості, встановити строк заборгованості, а також відповідач 1 вважає, що в силу форс-мажорних обставин до нього не мають бути застосовані штрафні санкції у разі встановлення належного виконання договору.
Позивачем подана відповідь на відзив, в якому посилається на те, що питання досудового регулювання спору ним не порушено, оскільки сторонами спільно обумовлені пункти щодо обставин непереборної сили згідно ст. 8 договору фінансового лізингу № 210722-1/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 р.
Вважає безпідставним посилання відповідача 1 на форс-мажорні обставини, оскільки він не повідомив всупереч п. 8.2. договору позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором та не надав доказів припинення господарської діяльності.
Відповідач 1 хибно вважає, що відсотки річних, які встановлені п. 2.7. договору за своєю правовою природою відносять до пені, оскільки цим пунктом сторони фактично погодили відповідальність за прострочення виконання зобов'язання зі сплати, а не розмір відсотків, як плати за користування грошовими коштами.
Позивач звертає увагу суду на те, що п. 2.7. та п. 7.1.1. договору мають абсолютно різні підстави та способи нарахування, адже п. 2.7. договору - це обов'язок сплати боржником 24 % річних від простроченої суми, які визначено сторонами договору лізингу як винагорода лізингодавця, що абсолютно кореспондується з вимогами ст. 625 ЦК України, а згідно п. 7.1.1. договору - це вид договірної відповідальності, що обчислюється за кожен день прострочення від недотримання графіку сплати лізингових платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що кореспондується з ч. 4 ст. 21 ЗУ «Про фінансовий лізинг».
Також позивачем (відповідачем по зустрічному позову) подані письмові пояснення на зустрічну позовну заяву та відзив, в яких посилається на те, що ТОВ «Сат Агро» прийняв умови договору до виконання та у подальшому на відповідних та узгоджених умовах такого правочину ним здійснювалось виконання такого договору, зокрема, шляхом обрання та прийняття об'єкту лізингу, користування об'єктом лізингу, здійснення лізингових платежів, як це визначено договором. Зустрічний позов про визнання недійсними окремих пунктів договору має на меті затягування винесення рішення та його належне виконання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Представник відповідача 1 (позивача по зустрічному позову) в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представники відповідачів 2 та 3 також в засідання суду не з'явились, відзиви на позов не надали.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
УСТАНОВИВ:
22.07.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сат Агро" (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 210722-2/ФЛ-Ю-С згідно п. 1.1. умов якого лізінгодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування вживаний об'єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, номер шасі (кузова, рами), рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення договору наведені у додатку «Специфікація», а лізингоодержувач зобов'язується прийняти об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку дії цього лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на об'єкт лізингу згідно умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору, строк користування Лізингоодержувачем об'єкту лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів", та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.
Відповідно до пп. 2.1.5, 2.1.6 Договору, остаточна загальна вартість об'єкта лізингу є вартість об'єкту, вказана в акті або в останньому по даті акті коригування вартості об'єкта лізингу, направленого лізингодавцем лізингоодержувачу.
Пунктом 2.1.7 договору встановлено, число сплати (порядковий номер дня у відповідному календарному місяці) сплати чергових лізингових платежів кожного календарного місяця, яке визначається сторонами згідно п. 2.1.7.1 Договору.
Відповідно до п. 2.1.7.1 Договору, у випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (Додаток до Договору) становить менше 20 % від загальної вартості об'єкта лізингу, визначеної в п. 4.2. Договору, то числом сплати лізингового платежу 1-го періоду лізингу є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання чотирьох календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад: дата підписання Сторонами Акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 08 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 08 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.
У випадку, якщо авансовий лізинговий платіж, визначений у Графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору) становить більше, ніж 20 % від загальної вартості об'єкта лізингу, визначеної в п. 4.2. Договору, то числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання акту. (Наприклад: дата підписання сторонами акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.
Період лізингу, у відповідності до п. 2.1.8 Договору, це період строку лізингу, який дорівнює 1 місяцю; перший період починається з дати підписання акту.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що всі платежі за Договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості об'єкта лізингу (з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.5., 2.6. загальних умов); винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.7.- 2.9., 3.5. загальних умов (далі - "Винагорода"). При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за цим Договором не містять покупної ціни, передбаченої цим Договором і, у сукупності, є платою за користування об'єктом лізингу.
Якщо строк плати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, лізингоодержувавач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню (п. 2.4 Загальних умов).
Приймання лізингоодержувачем об'єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання акту; підписання лізингодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність і відповідність об"єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору (п. 3.4 Договору).
Пунктом 5.2.1. Договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування об'єкта лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі, що встановлена додатком "Довідка" до договору.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання Сторонами (в т.ч. обов'язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови Договору", "Специфікація", "Довідка", "Страхування", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на Об'єкт лізингу", "Графік сплати лізингових платежів". "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду" до Договору). Якщо цей Договір посвідчується нотаріально, то він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Зобов'язання сторін за цим Договором діють до їх повного і належного виконання.
Разом із основним договором, 22.07.2021 р. між ТОВ "Бест Лізинг" (кредитор), ТОВ "Світ Агротехніки" (поручитель) та ТОВ "Сат Агро" (боржник) було укладно договір поруки № 210722-13/П відповідно до п. 2 якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов'язань за контрактом в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки; сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій) процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.
26.07.2021 р. між ТОВ "Бест Лізинг" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ "Сат Агро" (боржник) було укладено договір поруки № 210726-11/11 відповідно до п. 2 якого поручитель зобов"язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов"язань за контрактом в повному обсязі, а саме: сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки, розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути змінений (збільшений); сплату кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства України.
У специфікації визначено, що об'єктом лізингу є комбайн зернозбиральний CASE, 2017 року випуску вартістю 6708333,34 грн. без ПДВ.
На підтвердження виконання зобов'язань за договором, позивачем до матеріалів справи надано акт прийому-передачі об'єкту в користування від 27.07.2021 року, відповідно до якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування об'єкт лізингу, а саме: комбайн зернозбиральний CASE, ІН 9230, 2017 року випуску, вартість машини становить 8 050 000 грн.
Таким чином, відповідно до п. 2.1.7.1 Загальних умов Договору лізингу Лізингоодержуч зобов'язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 30-го числа кожного місяця в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів, тобто: періоди лізингу № 1 - 30.07.2021 р., № 2 - 30.08.2021 р., №3 - 29.10.2021 р.
Всупереч прийнятих обов'язків, відповідач 1 свої зобов'язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі. Зокрема, внаслідок несплати відповідачем 1 чергових лізингових платежів відповідно до Графіку лізингових платежів, у відповідача 1 виникла заборгованість щодо оплати: лізингового платежу за період лізингу № 4 у розмірі 162 738,55 грн. з 29.10.2021 року (лізинговий платіж оплачений частково); лізингового платежу за період лізингу № 5 у розмірі 189 353,54 грн. з 30.11.2021 року; лізингового платежу за період лізингу № 6 у розмірі 189 014,09 грн. з 30.12.2021 року; лізингового платежу за період лізингу № 7 у розмірі 186 416,72 грн. з 28.01.2022 року; лізингового платежу за період лізингу № 8 у розмірі 177 799,68 грн. з 28.02.2022 року; лізингового платежу за період лізингу № 9 у розмірі 181 221,99 грн. з 30.03.2022 року; лізингового платежу за період лізингу № 10 у розмірі 176 785,63 грн. з 29.04.2022 року.
Загальна сума заборгованості на день розгляду справи складає 1 263 330 грн. 20 коп.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із передачею майна у фінансовий лізинг, окрім загальних норм, здійснюється також спеціальними нормами, якими врегульовані відносини лізингу.
Згідно ч. 7 ст. 292 ГК України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до ГК України та інших законів.
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу; за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом; до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача боргу в сумі 1 263 330 грн. 20 коп. коп. є обґрунтованими, та підлягають судом задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідачів 248 110 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 240 622 грн. 61 коп. 24 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Умовами п. 2.7. договору встановлено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить оплату лізингових платежів на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 24 % річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Розрахунок інфляційних втрат та 24 % річних відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 7.1.1. Договору за порушення обов'язку зі своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочки, та відшкодувує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування пені за прострочення сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.
Згідно п. 7.1.3. Договору за ненадання при інспектуванні для огляду або при поверненні (вилучанні) об'єкта лізингу технічної документації, отриманої лізингоодержувачем разом із об'єктом лізингу, порушення умов пунктів 2.15, 2.16, 3.6, 4.1.2, 4.1.7, 4.8, 5.2, 10.2 загальних умов - сплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 % остаточної загальної вартості об'єкта лізингу, за кожен та будь-який випадок визначених порушень сторони погодили що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості об'єкта лізингу) протягом дії договору та для зручності сторін визначається як 1 % від розміру остаточної загальної вартості об'єкта лізингу.
Обгнутовуючи нарахування штрафу в розмірі 161 000 грн. 00 коп., позивач посилається на те, що відповідно до п. 5.2.1. Загальних умов договору лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмету лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленого в додатку «Довідка» до договору.
Проте, відповідач 1, порушуючи умови договору лізингу, у встановлені договором строки, за результатами 4-го звітного кварталу 2021 року та 1-го звітного кварталу 2022 року не здійснив такого інформування.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Заперечення відповідача 1 щодо одночасного стягнення штрафу та пені судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного:
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Право встановити в договорі розмір і порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам ч.ч. 2, 4 ст. 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, а також приписами ст. 546 ЦК України та ст. 231 ГК України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Крім того, відповідач 1 не повідомив всупереч п. 8.2. Договору позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором через настання форс-мажорних обставин, не надав лист Торгово-промислової палати України, не надав доказів припинення господарської діяльності.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідачів 161 000 грн. 00 коп. штрафу та 364 515 грн. 84 коп. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають судом задоволенню.
Що стосується зустрічної позовної заяви про визнання окремих пунктів договору фінансового лізингу № 210722-2/ФЛ-Ю-С від 22.07.2021 р. недісними, то позивач за первісним позовом просить суд залишити даний позов без розгляду.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд зазначає, таке:
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 226, 236-240 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальностю «Сат Агро» (08014, Київська обл., Бучанський р-н., с. Липівка, вул. Шевченка, 48 код ЄДРПОУ 41480205), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агротехніки» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, код ЄДРПОУ 36947647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2, літера «Б», код ЄДРПОУ 33880354) 1 263 330 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі триста тридцять) грн. 20 коп. основного боргу, 248 110 (двісті сорок вісім тисяч сто десять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 240 622 (двісті сорок тисяч шістсот двадцять дві) грн. 61 коп. 24 % річних, 161 000 (сто шістдесят одну тисячу) грн. 00 коп. штрафу, 364 515 (триста шістдесят чотири тисячі п"ятсот п"ятнадцять) грн. 84 коп. пені та 34 163 (тридцять чотири тисячі сто шісдесят три) грн. 40 коп. судового збору.
3. Зустрічний позов залишити без розгляду.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 05.12.2023 року.
Суддя Л.Я. Мальована