ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
29.11.2023Справа № 910/13586/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АРКС" до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "КИЇВВОДОКАНАЛ" про стягнення 69589,14 грн., за участю представників позивача - Сечка С.В., відповідача - Тараненка С.В.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування у розмірі 69589,14 грн. на підставі ст.ст. 993, 1166 ЦК України та ст. 24 ЗУ «Про страхування».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.10.2023 року відповідачем до суду надано відзив, у якому він заперечував проти задоволення позовних вимог та просив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 року розгляд справи по суті призначено на 15.11.2023 року.
11.10.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.10.2023 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 15.11.2023 року оголошено перерву до 29.11.2023 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 69589,14 грн. страхового відшкодування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що ним на підставі договору добровільного страхування майна № № 32273ип0к3 від 03.03.2020 та у зв'язку з настанням страхового випадку - залиття приміщення, було здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику за Договором, а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, на думку позивача, залиття приміщення трапилось унаслідок неналежного утримання відповідачем водопровідно-каналізаційного господарства, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування 69589,14 грн. грн покладається на відповідача.
Судом встановлено, що 03.03.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» (Страховик) та Фізичною особою підприємцем Дігтяренко Романом Валентиновичем (Страхувальник) був укладений договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців № 32273ип0кЗ. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном: конструкції з невід'ємними комунікаціями та зовнішнім оздобленням, внутрішнім оздобленням будівель та приміщень, інженерним і виробничо-технологічним обладнанням, електронно-обчислювальна техніка, пристрої передавання інформації, оргтехніка, меблі, офісне обладнання, предмети інтер'єру, технологічне устаткування, товарно - матеріальні цінності, нежитлове офісне приміщення розташоване у м. Києві, проспект Перемоги 73/1.
22.01.2022 року із застрахованим майном сталася страхова подія, внаслідок чого було затоплено нежитлове офісне приміщення розташоване у м. Києві, проспект Перемоги 73/1 та завдано шкоду майну страхувальника.
Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхової події, та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого майна визнано страховою подією, у зв'язку з чим позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 69589 грн 14 коп.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач, як підприємство водопостачання, зобов'язане відшкодувати завдану означеною аварією шкоду, відповідно до положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" від 27.06.08. № 190, Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції станом на час аварії), Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 27.07.05., Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 05.07.1995., Інструкції обліку та класифікації аварій на міських водопровідних та каналізаційних системах, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом № 30 Державного комітету України по житлово-комунальному господарству.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до наведених положень чинного законодавства для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди, необхідною є наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: неправомірні дії або бездіяльність особи; завдання шкоди та її розмір; безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У той же час саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
На підтвердження розміру шкоди позивач надав суду локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 та перелік пошкоджених меблів, який складений ФОП Дігтяренком Р.В.
У той же час встановлення розміру майнової шкоди має здійснюватися у визначеному законодавством порядку особою, яка має відповідну кваліфікацію та акредитацію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною 3 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з частиною 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Як встановлено статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Проте, позивачем не надано суду ні висновку щодо визначення розміру заподіяної шкоди, виконаного на його замовлення, ні відповідного клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Відтак, зібраними в матеріалах справи доказами неможливо підтвердити розмір завданої шкоди.
На підтвердження факту настання аварії позивачем надано до матеріалів справи акт № 1 та лист КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 19.08.2022 № 89.
Дослідивши вказані докази суд зазначає, що акт складався за відсутності представника відповідача та представника виконавця послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а з самого акту вбачається, що вода надходила з сусіднього підвалу через суміжну стіну.
Статтею 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Управитель зобов'язаний: забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під'їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до п. 1. розд. II Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 виконавець послуги з централізованого водопостачання централізованого водовідведення обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування зі споживачем.
Згідно з п. 4 розд. II Правил № 190 передбачено, що експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення. утримання їх у належному стані в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об'єкти.
При цьому, відповідно до п. 8 розд. II Правил № 190 за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, відповідають юридичні та фізичні особи, у яких вони знаходяться у власності або користуванні (управлінні, господарському віданні, оренді), або які здійснюють фактичне користування такими мережами.
Крім того, саме на споживача покладено обов'язок із забезпечення експлуатації, ремонту та усунення аварійних ситуацій на об'єктах мережах водопостачання та водовідведення, які йому належать (перебувають у користуванні), власними силами або із залученням інших суб'єктів господарювання (п. 9 розд. II Правил № 190).
Межею розподільчих мереж, які обслуговує виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення, є перший колодязь із запірною арматурою у місці приєднання до водопровідної мережі споживача відповідно до акта розмежування майнової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. У випадку відсутності контрольного колодязя у місці приєднання, межею, яку обслуговує виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення. є місце приєднання до мережі водопостачання та водовідведення споживача (п. 3 розд. І Правил №190).
Доказів того, що внутрішньо будинкові мережі приміщення, у якому сталося залиття, перебувають на балансі та утриманні ПрАТ «АК «Київводоканал» матеріали справи не містять.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що у період настання страхової події, відповідачем проводились планові чи аварійні ремонтні роботи за адресою м. Київ, проспект Перемоги 73/1.
Відтак, суд встановив відсутність у даному випадку таких елементів складу у цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка відповідача, вина саме відповідача у заподіянні шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, а тому в позові про стягнення страхового відшкодування у розмірі 69589,14 грн. слід відмовити.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 04.12.2023р.
Суддя С.О. Чебикіна