Справа № 909/1089/23 (909/1143/18)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відвід (самовідвід)
05.12.2023 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: суддя Шкіндер П.А.
розглянувши матеріали заяви арбітражного керуючого Сидорака О.О.
до Головного управління ДПС в Івано-Франківської області
про стягнення 47859,27грн.
ВСТАНОВИВ: арбітражний керуючий подав заяву в порядку ст.625 ГПК України про стягнення з ГУ ДПС в Івано-Франківській області заборгованості в сумі 47859,27грн.
Як вбачається із змісту поданої заяви арбітражний керуючий Сидорак О.О. просить суд стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківської області заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 47859,27грн.
Отже, подана заява про стягнення заборгованості є пред'явленням позовних вимог.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника (правові позиції, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2021 у справі № 910/2034/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Разом з тим, 31.05.2023 суд закрив провадження у справі № 909/1143/18 про банкрутство СП "Івано-Франківський центральний ринок", про що постановив відповідну ухвалу.
Крім того, заявником зазначено боржником - ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Відтак, підстави для розгляду поданої заяви в межах справи про банкрутство № 909/1143/18 відсутні.
Враховуючи вищевикладене, при здійсненні автоматизованого розподілу судової справи між суддями порушено порядок визначення судді для розгляду цієї справи.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у ст. 35 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
З огляду на вищевикладене, суддя Шкіндер П.А. вважає за необхідне заявити самовідвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
самовідвід судді Шкіндер П.А. задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Шкіндер П.А.