ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення
"04" грудня 2023 р. Cправа № 902/1069/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
за участю представників сторін:
позивача Ковальчук Д.Ю., ордер серії АЕ№1218599 від 08.08.2023 (в режимі ВКЗ),
відповідача Базалицький Р.В., ордер серії АВ №1087217 від 28.08.2023,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" №б/н від 21.11.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" (вул. Івана Акінфієва, буд.18, оф.216, м. Дніпро, 49057 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ-КАЛИНА" (вул. Незалежностьі, буд.46, м. Калинівна, Калинівський р-н., Вінницької обл., 22400)
про стягнення 614551,53 грн.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № №902/1069/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ-КАЛИНА" про стягнення 614 551,53 грн., з яких 509 837,15 грн - штрафу, 85641,98 грн - пені, 9 284,04 грн - інфляційних збитків та 9 788,36 грн - 3% річних.
08.11.2023 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШ-КАЛИНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" 152 951,14 грн - штрафу, 42 820,99 грн - пені, 9 284,04 грн - інфляційних, 9 788,36 грн - 3% річних та 9 218,28 грн витрат на сплату судового збору. У частині стягнення 356 886,00 грн. - штрафу та 42 820,99 грн - пені відмовлено в зв'язку зі зменшенням.
24.11.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" №б/н від 21.11.2023 про розстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою суду від 27.11.2023 призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" №б/н від 21.11.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі №902/1069/23, до розгляду в судовому засіданні на 04 грудня 2023 року.
28.11.2023 на адресу суду, надійшло клопотання представника позивача б/н від 28.11.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою суду від 29.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання б/н від 28.11.2023 представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕМАН ІНВЕСТ" Ковальчука Дениса Юрійовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, з підстав викладених у відповідній ухвалі.
30.11.2023 на адресу суду надійшли клопотання представника позивача №б/н від 29.11.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та клопотання про долучення заперечень на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 30.11.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.12.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.
На визначену судом дату в судове засідання з'явились представники сторін, при цьому представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представники заявника (відповідача) підтримав заяву про розстрочення виконання судового рішення, при цьому уточнив, що не на дев'ять місяців як зазначено в заяві, а на чотири місяці рівними частками, з підстав викладених в заяві та просив задовольнити її.
Представник позивача заперечив щодо задоволення вище вказаної заяви та просив відмовити в її задоволенні, з підстав викладених у запереченнях та врахувати додаткові письмові докази з яких вбачається платоспроможність відповідача.
В заяві про розстрочення виконання судового рішення відповідач зазначає, що виконати рішення суду зі сплати 224062,81 грн. в повному обсязі є неможливим через складне фінансове становите. У відзиві на позовну заяву відповідач наводив обставини, при яких здійснює свою діяльність, зокрема про необхідну допомогу направлену на оборону країни та об'єми поставленої продукції контрагентам Відповідача. Контрагенти по договорам у яких ТОВ «Агромаш-Калина» є продавцем (постачальником) власної продукції, несвоєчасно здійснюють оплату за поставлену продукцію, що пов'язують із військовою агресією рф проти України, а також форс- мажорними обставинами, які виникли у роботі відповідача з контрагентом SС "EМТЕН-АGRО" SRL (заборгованість 65 255 євро), що засвідчується сертифікатом ТПП України. Акти звірки заборгованість перед ТОВ «Агромаш-Калина» із контрагентами вказують про значну прострочену дебіторську заборгованість контрагентів перед ТОВ «Агромаш-Калина». Загальний розмір дебіторської заборгованості за поставлену ТОВ «Агромаш-Калина» продукцію по договорам поставки з контрагентами складає 12 006 477,26 грн.
На переконання відповідача, надання розстрочення виконання судового рішення забезпечить відповідачу можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі. Посилаючись на скрутне фінансове становище, відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес відповідача полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу за рішенням суду.
З огляду на викладене відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 08.11.2023 р. у справі №902/1069/23 за позовом ТОВ «Леман Інвест» до ТОВ «Агромаш-Калина» на дев'ять місяців рівними частинами по 24 895,87 грн.
На підтвердження цих доводів заявник надав до суду: довідки за підписом директора ТОВ «Агромаш-Калина» про загальний розмір заборгованості за поставлену нами продукцію по договорам поставки з контрагентами на загальну суму 12 006 477,26 грн, до яких додано акти звірки розрахунків з контрагентами; листи Хмільницької РВА Вінницької області, Калинівської міської ради та Військової частини НОМЕР_1 в яких зазначено про надану ТОВ «Агромаш-Калина» допомогу ЗСУ; довідку за підписом директора ТОВ «Агромаш-Калина» про кількість мобілізованих працівників та Сертифікат ТПП України №0500-23-0815 про форс-мажорні обставини з контрагентом SС "ЕМТЕН-АGRО" SRL.
В запереченнях на заяву про розстрочення рішення суду, позивач зазначає, що відповідачем не долучено будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Так, відповідачем не надано доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема виписок та довідок з усіх відкритих банківських рахунків відповідача станом на даний час. Наявність заборгованості контрагентів перед відповідачем не є обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду по цій справі, більше того відповідач не надає жодних доказів що вказана заборгованість буде сплачуватись контрагентами протягом строку розстрочення.
На переконання позивача, наведені відповідачем доводи, не є доказами наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для розстрочення виконання рішення суду в розумінні статей 73, 74, 76, 77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.
Крім того, позивачем у клопотанні про долучення письмових доказів зазначено, що 28.11.2023 відповідачем було виконано рішення суду по справі №902/1124/23 у повному обсязі на загальну суму 147 692,64 грн та 01.12.2023 було частково оплачено рішення по даній справі на суму 71 111,67 грн, на підтвердження чого позивачем надано копії платіжних інструкцій.
Визначаючись щодо поданої заяви про розстрочення виконання рішення, суд враховує наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Як зазначалось вище по тексту, відповідач, обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення суду, посилається на важке фінансове становище, зокрема наявністю дебіторської заборгованості у розмірі 12 006 477,26 грн, яка виникла за останні роки у період дії обмежувальних заходів пов'язаних із поширенням короно вірусної хвороби та військового стану. Як доказ важкого фінансового становища відповідачем до заяви додано лише довідки по контрагентам, листи про допомогу ЗСУ та Сертифікат ТПП України про форс-мажорні обставини з контрагентом
Надаючи оцінку вказаним аргументам заявника суд враховує наступне.
Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.
Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.
Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.
Частина 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 визначає, що підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п.3 Загальних положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, далі - Положення).
Фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (абз.2 п.3 Положення).
Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з балансу.
Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (абз.13 п.3 Положення).
У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п.8 Положення).
Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абз.12 п.3 Положення).
Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.
Проте, боржником належної фінансової звітності у вигляді звіту про рух коштів чи інших належних документів на підтвердження факту неплатоспроможності не подано.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. господарська діяльність здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємницькою.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність фінансової можливості та наявність заборгованості по контрагентам, не є тією виключною обставиною, яка б давала підстави для розстрочення виконання рішення суду, оскільки її наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).
Також, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення ним заборгованості перед позивачем в період на який він просить розстрочити рішення суду.
Водночас відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене заява про розстрочення виконання рішення у справі №902/1069/23 задоволенню не підлягає.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ч.3 ст.129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене та враховуючи те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що з урахуванням інтересів позивача та ступеня вини відповідача у виникненні спору розстрочення виконання рішення суду суперечитиме завданням господарського судочинства, якими, зокрема, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 46, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" №б/н від 21.11.2023 про розстрочення виконання рішення суду у справі №902/1069/23.
2. Примірник ухвали надіслати сторонам на відомі суду адреси електронної пошти позивача - leman111@ukr.net , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача - bazalitskiy@gmail.com , 2962013212@mail.gov.ua .
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Повний текст ухвали складено 05.12.2023 року
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи