ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/853/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Манець О.В.
представники сторін:
від позивача: Усенко А.О., посвідчення № 2879 від 19.02.2021 р., адвокат
від позивача: Агапов М.І., паспорт НОМЕР_1 від 06.01.1998 р., керівник, витяг з ЄДР
від позивача: Шевчук О.М., посвідчення № 1738 від 16.11.2009 р., адвокат
від відповідача: Куценко Ю.М., посвідчення № 0973 від 28.04.2017 р., адвокат
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "ЕГРИКО"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р.
у справі
за позовом:
Приватного підприємства "АНСІ"
до
Приватного підприємства "ЕГРИКО"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача:
ОСОБА_1
про витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "Ансі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить витребувати із чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” на користь Приватного підприємства “Ансі” нерухоме майно:
- базу відпочинку (перша черга будівництва): будівлі та споруди - спальний корпус А, загальною площею 1 248,9 кв.м.; кафе Б, загальною площею 88,8 кв.м.; літній будинок В, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В1, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В2, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок ВЗ, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В4, загальною площею 68,0 кв.м.; літній будинок В5, загальною площею 68,9 кв.м.; літній будинок В6, загальною площею 68,6 кв.м.; будівля насосної станції Г, загальною площею 11,2 кв.м.; альтанка Д; альтанка Д1; альтанка Д2; альтанка Д3; альтанка Д4; трансформатор ТП; септик з.я; замощення І,ІІ; огорожа № 1-7, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський p., м. Підгородне, вулиця Дачна, будинок 5, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 858728 від 16.08.2011 р.;
- молокозавод, загальною площею 3 066 кв.м., розташований АДРЕСА_1 , який складається з: цех А-1. мийка Б-1, склад В-1, трансформаторна Г-1, градирня Е-2, НТП Ж-1, склад Р, пожежна яма №1, башня Рожновського №2, свердловина № 6, свердловина № 7, споруди (огорожа, ворота, мостіння) №3-5,1, тимчасова господарська споруда Д; на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 28.03.2000 р..
В обгрунтування своєї позовної заяви, Позивач вказує на те, що Дніпровським апеляційним судом було винесено постанову по цивільній справі № 175/3613/17, якою позовні вимоги ПП «АНСІ» задоволено, витребувано на користь ПП «АНСІ» у ОСОБА_2 спірне нерухоме майно, яке належало ПП «АНСІ» до протиправного вибуття з його володіння. Тобто, рішенням суду фактично повернуто ПП «Ансі» належне йому на праві власності нерухоме майно. Через чотири дні після винесення постанови Дніпровським апеляційним судом про повернення майна у власність ПП «Ансі», Мовчан ( ОСОБА_3 ) на підставі Акта приймання-передачі нерухомого майна передала до статутного капіталу ПП «Егрико» спірне майно. Згідно змісту вказаних документів, Відповідач набув майно у власність безвідплатно, що дає змогу застосувати конструкцію частини 3 ст. 388 ЦК України, яка зазначає, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р. позов задоволено повністю. Витребувано із чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” на користь Приватного підприємства “Ансі” нерухоме майно: базу відпочинку (перша черга будівництва): будівлі та споруди - спальний корпус А, загальною площею 1248,9 кв.м.; кафе Б, загальною площею 88,8 кв.м.; літній будинок В, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В1, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В2, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок ВЗ, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В4, загальною площею 68,0 кв.м.; літній будинок В5, загальною площею 68,9 кв.м.; літній будинок В6, загальною площею 68,6 кв.м.; будівля насосної станції Г, загальною площею 11,2 кв.м.; альтанка Д; альтанка Д1; альтанка Д2; альтанка Д3; альтанка Д4; трансформатор ТП; септик з.я; замощення І,ІІ; огорожа №1-7, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський p., м. Підгородне, вулиця Дачна, будинок 5, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 858728 від 16.08.2011 року; молокозавод, загальною площею 3066 кв.м., розташований Дніпропетровська обл., Петриківський p., смт. Петриківка, вулиця Подільська, будинок 11, який складається з: цех А-1. мийка Б-1, склад В-1, трансформаторна Г-1, градирня Е-2, НТП Ж-1, склад Р, пожежна яма №1, башня Рожновського №2, свердловина № 6, свердловина № 7, споруди (огорожа, ворота, мостіння) №3-5,1, тимчасова господарська споруда Д; на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 28.03.2000 року. Стягнуто з Приватного підприємства “Егрико” на користь Приватного підприємства “Ансі” судовий збір в сумі 21 629 грн.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство "ЕГРИКО", в якій просить рішення суду від 16.05.2023 р. скасувати у повному обсязі, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Одночасно з апеляційною скаргою Апелянтом подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом не враховано, що при розгляді віндикаційного позову Позивач має підтвердити відсутність у Відповідача правових підстав для володіння таким майном.
При цьому Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив на підставі якого правового документа набуто право власності на майно у Відповідача, при яких обставинах, не встановлено чи визнано правові документи Відповідача недійсними чи скасованими, чи наявні відкриті судові справи по визнанню правовстановлюючих документів недійсними, скасованими чи оспорюваними.
Скаржник наголошує на тому, що Відповідач набув право власності на законних підставах та у Реєстрі речових прав на нерухоме майно на час набуття права власності відсутні були перепони для такого набуття. Суд першої інстанції не встановив правову природу набуття права власності Відповідачем. Позивачем не ставилось питання щодо визнання правовстановлюючого документу Відповідача недійсним, оспорюваним чи незаконним та скасування такої державної реєстрації.
Відтак, на думку Скаржника, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р. у справі № 904/853/23 прийнято передчасно, із порушенням норм як матеріального, так й процесуального права, що судом першої інстанції не вирішено та не розглянуто правову природу права власності та наявність підстав для задоволення позову, а отже рішення господарського суду є таким, що підлягає скасуванню.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Приватного підприємства "АНСІ" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Підпримство просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обгрунтування своїх заперечень, Підприємство вказує на постановою Дніпровського апеляційного суду по цивільній справі № 175/3613/17 фактично повернуто ПП «Ансі» належне йому на праві власності спірне нерухоме майно. Через чотири дні після винесення постанови Дніпровським апеляційним судом про повернення майна у власність ПП «Ансі», Мовчан ( ОСОБА_3 ) на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна передала до статутного капіталу ПП «Егрико» спірне майно.
Крім того, у відзиві Підприємство посилається на те, що Відповідач набув майно у власність безвідплатно, що дає змогу застосувати конструкцію частини 3 ст. 388 ЦК України, яка зазначає, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. В контексті вказаного, ґрунтуються на нормах чинного законодавства висновки суду першої інстанції щодо доведеності факту відсутності права у ОСОБА_2 відчужувати спірне майно після винесення постанови Дніпровським апеляційним судом про витребування майна з чужого незаконного володіння на користь Позивача.
Підприємство також зазначає про те, що станом на день прийняття рішення власника та Акту прийому-передачі до статутного капіталу ПП «Егрико», земельні ділянки під спірними об'єктами нерухомості належали на праві користування Позивачу, тому Відповідач очевидно міг дізнатись про наявність перешкод до вчинення правочину.
Третя особа не скористалася своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надала суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/853/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ЕГРИКО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р. по справі № 904/853/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 904/853/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 14.09.2023 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 13.09.2023 р., у зв'язку з припиненням повноважень судді Орєшкіної Е.В., відповідно до ст. 123 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/853/23, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М.,суддів: Чус О.В., Дарміна М.О., апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕГРИКО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р. у справі № 904/853/23 прийнято до свого провадження.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача ( Приватного підприємства "ЕГРИКО" ) ОСОБА_1 , розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.11.2023 р.
Третя особа не скористалася своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечила явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи.
Представником Відповідача заявлене клопотання про чергове відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату для ознайомлення з матеріалами справи та можливої необхідності надання нових заяв по справі у зв'язку із прпиненням повноважень попереднього представника Приватного підприємства "ЕГРИКО".
Присутні представники Позивача категорично заперечували проти задоволення клопотання Відповідача про чергове відкладення розгляду апеляційної скарги, посилаючись на тривалий розгляд справи, наполягаючи на розгляді апеляційної скарги по суті.
Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.
Заявником не наведено достатнього обґрунтування необхідності відкладення розгляду апеляційної скарги, враховуючи, що саме Приватне підприємство "ЕГРИКО" звернулося до апеляційного суду з такою апеляційною скарги, в якій виклало всі свої пояснення і міркування щодо оскаржуваного рішення суду.
Судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов'язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом. При цьому, позиція Скаржника достатньо повно викладена в апеляційній скарзі.
Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 р., "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. "Розумність" строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі "G. B. проти Франції"), тощо. Отже, поняття "розумний строк" є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ ( &51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
А отже, у зв'язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог ст. 256 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про чергове відкладення розгляду справи.
На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 273 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 29.11.2023 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2021 р. у справі № 175/3613/17 витребувано з чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” на на користь Приватного підприємства "АНСІ" наступне нерухоме майно: ринок, загальною площею: 156,5 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 806282 від 04.09.2006 року, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 610Г; будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею: 76,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії CAB № 951036 від 02.04.2008 року, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Чаплинська, буд.88Д; базу відпочинку (І черга будівництва), загальною площею: 1824,2 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 858728 від 16.08.2011р.,розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вуд. Дачна, буд. 5; комплекс по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею: 4465,1 кв.м. на підставі свідоцтва про прав майно серії САС № 841612 від 05.04.2012 р., розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район с/рада Любимівська; Комплекс будівель та споруд; молокозавод, загальною площею: 3066 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ВТС № 388393 від 28.03.2000 р., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Подільська, буд. 11; ринок, загальною площею: 224,7 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії № 954384 від 23.06.2008 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; будівлі та споруди, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 997552 від 31.07.2013 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано договір іпотеки № 11 укладений 28.08.2017 р. між ОСОБА_3 та Компанією "К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД", посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровському міського нотаріального округу Виноградовою Владиславого Юріївною - недійсним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2021 р. у справі № 175/3613/17 встановлено, що ПП "АНСІ" є власником: ринку, загальною площею 156,5 кв. м, розташованого на АДРЕСА_3 ; будівлі підприємства торгівлі з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, загальною площею 76,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_4 ; бази відпочинку (І черга будівництва), загальною площею 1 824,2 кв.1 м, розташованого на АДРЕСА_5 ; комплексу по переробці сільськогосподарської продукції, загальною площею 4 465,1 кв. м, розташованого на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області; молокозаводу, загальною площею 3 066 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 ; ринку, загальною площею 224,7 кв. м, розташованого на АДРЕСА_2 ; будівлі та споруди, розташовані на АДРЕСА_2 . 07 квітня 2017 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. було зареєстровано право власності на вищевказані об'єкти нерухомості за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. 07 квітня 2017 року було проведено державну реєстрацію переходу права власності на вище зазначене спірне майно від ОСОБА_4 до ТОВ "Алмаз Лімітед 2017". 12 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між ТОВ "Алмаз Лімітед 2017" та ОСОБА_5 .. 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. було проведено державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно від ТОВ "Алмаз Лімітед 2017" до ОСОБА_5 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л.. 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. було проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та заборони на спірне майно. 13 квітня 2017 року рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятими приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. було проведено державну реєстрацію іпотеки та заборони на спірне майно між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ПП "АНСІ" звернулося зі скаргами до Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за результатами розгляду яких Міністерство юстиції України видало наказ від 27 липня 2017 року про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті приватними нотаріусами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 07, 12, 13 квітня 2017 року із відповідними номерами. Незважаючи на скасування вищезазначених рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, 01 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. було проведено повторну реєстрацію договору про задоволення вимог іпотекодержатєля, посвідченого приватним нотаріусом Вдовіною Л. Л. 13 квітня 2017 року та повторно зареєстровано право власності на вказане майно за ОСОБА_5 .. Також повторно проведено реєстрацію договору іпотеки від 13 квітня 2017 року, де іпотекодавцем зазначено ОСОБА_5 , а іпотекодержателем ОСОБА_3 .. 31 липня 2017 року заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ( справа № 175/1650/17 ) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та звернуто стягнення на предмет Іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_3 право власності на спірне нерухоме майно. 11 серпня 2017 року державним реєстратором Дібровської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Сухляк Т. Г. зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 .. 17 серпня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області постановлено ухвалу про скасування заочного рішення цього ж суду від 31 липня 2017 року. 28 серпня 2017 року, після скасування судового рішення на підставі якого за ОСОБА_3 визнано право власності на нерухоме майно, між останньою та Компанією "К.У.К. Проперті Менеджмент ЛТД" укладено договір іпотеки відповідно до якого ОСОБА_3 (іпотекодавець) передала в іпотеку Компанії належне позивачу майно.
Постановою встановлено, що оскільки спірне майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, в даному випадку воно підлягає поверненню шляхом витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ПП "АНСІ" цього майна.
Згідно Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування -15.05.2023р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1314869212214, тип об'єкта- База відпочинку, об'єкт житлової нерухомості, опис об'єкта: бази відпочинку ( перша черга будівництва ): будівлі та споруди спальний корпус А, загальною площею 1 248,9 кв.м.; кафе Б, загальною площею 88,8 кв.м.; літній будинок В, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В1, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В2, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В3, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В4, загальною площею 68,0 кв.м.; літній будинок В5, загальною площею 68,9 кв.м.; літній будинок В6, загальною площею 68,6 кв.м.; будівля насосної станції Г, загальною площею 11,2 кв.м.; альтанка Д; альтанка Д1; альтанка Д2; альтанка Д3; альтанка Д4; трансформатор ТП; септик з.я; замощення І,ІІ; огорожа №1-7. Адреса: АДРЕСА_5 . Дата, час державної реєстрації: 11.11.2021 р. 16:50:06. Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 09.10.2021 р., видавник: ОСОБА_1 /Гавриденко А.М. Власники: Приватне підприємство "Егрико", код ЄДРПОУ: 31393766.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування - 15.05.2023 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1173663912237, тип об'єкта - молокозавод, об'єкт житлової нерухомості, опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 3066. Адреса: АДРЕСА_1 . Тип речового права: право власності Дата, час державної реєстрації: 11.11.2021. Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 09.10.2021, видавник: ОСОБА_1 /Гавриденко А.М. Власники: Приватне підприємство "Егрико", код ЄДРПОУ: 31393766.
Отже спірні об'єкти, які належать Позивачу, були відчужені та зареєстровані за новим власником ( Відповідачем ) після прийняття Дніпровським апеляційним судом постанови від 05.10.2021 р. у справі № 174/3613/17, що стало підставою для звернення Приватного підприємства "Ансі" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про витребування із чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” на користь Приватного підприємства “Ансі” зазначеного в позові нерухомого майна.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Під час розгляду справи суд попередньої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 317, 321, 328, 387, 388 ЦК України, ст. 75 ГПК України, дійшов висновку про те, що спірне майно вибуло з володіння законного власника ( Позивача ) поза його волею, та в даному випадку підлягає поверненню шляхом витребування з чужого незаконного володіння на користь ПП "АНСІ" цього майна.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано, що при розгляді віндикаційного позову Позивач має підтвердити відсутність у Відповідача правових підстав для володіння таким майном.
Отже, предметом спору у цій справі є вимоги Позивача до Відповідача ( який набув спірне нерухоме майно в особи, яка не мала права його відчужувати ) про витребування майна з чужого незаконного володіння на користь Приватного підприємства "Ансі" ( власника спірного нерухомого майна ).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння ( статті 387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном ( стаття 391 ЦК України ).
Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна.
Таким чином, у разі державної реєстрації права власності за новим володільцем ( Відповідачем ), власник, який вважає свої права порушеними, має право пред'явити позов про витребування відповідного майна.
При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, і для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Такий правовий висновок, зокрема, викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19, пункт 33), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 49) та від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 ( провадження № 14-86цс22 ).
Крім того, не є належним способом захисту права або інтересу Позивача вимога про скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18, пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-386цс18, пункт 74), від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 (провадження № 12-91гс20, пункт 8.1).
Також слід відзначити, що у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь Позивача, а не зобов'язує Відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за Позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за Відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 387 цього ж Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Як зазначалося раніше - згідно Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування -15.05.2023 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1314869212214, тип об'єкта- База відпочинку, об'єкт житлової нерухомості, опис об'єкта: бази відпочинку (перша черга будівництва): будівлі та споруди спальний корпус А, загальною площею 1248,9 кв.м.; кафе Б, загальною площею 88,8 кв.м.; літній будинок В, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В1, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В2, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В3, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В4, загальною площею 68,0 кв.м.; літній будинок В5, загальною площею 68,9 кв.м.; літній будинок В6, загальною площею 68,6 кв.м.; будівля насосної станції Г, загальною площею 11,2 кв.м.; альтанка Д; альтанка Д1; альтанка Д2; альтанка Д3; альтанка Д4; трансформатор ТП; септик з.я; замощення І,ІІ; огорожа №1-7. Адреса: Дніпропетровська обл., Дніпровський р., м. Підгородне, вулиця Дачна, будинок 5. Дата, час державної реєстрації: 11.11.2021 16:50:06. Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 09.10.2021, видавник: Мовчан Ю.О./Гавриденко А.М. Власники: Приватне підприємство "Егрико", код ЄДРПОУ: 31393766.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата формування - 15.05.2023р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1173663912237, тип об'єкта - молокозавод, об'єкт житлової нерухомості, опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 3066. Адреса: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Подільська, буд. 11. Тип речового права: право власності Дата, час державної реєстрації: 11.11.2021. Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 1, виданий 09.10.2021, видавник: Мовчан Ю.О./Гавриденко А.М. Власники: Приватне підприємство "Егрико", код ЄДРПОУ: 31393766.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2021 р. у справі № 201/7413/19 ( Номер провадження 1-кп/201/354/2021 ) кримінальне провадження, внесене 22 грудня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016042630000150 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрито. Цивільний позов потерпілого Приватного підприємства «АНСІ» про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_9 майнової шкоди у розмірі 1 254 973,00 гривень - залишено без розгляду. Скасовано накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 жовтня 2017 року арешт на молокозавод за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Подільська, буд. 11; будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, буд. 124-А; ринок за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, буд. 610-Г; будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_4 ; ринок за адресою: АДРЕСА_2 ; базу відпочинку за адресою: АДРЕСА_5 ; комплекс по переробці сільськогосподарської продукції за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Любимівська, Комплекс будівель та споруд; будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_6 . Скасовано накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2017 року арешт на молокозавод, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, вул. Подільська, буд. 11; торгівельно-сервісний центр, розташований за адресою: АДРЕСА_6 ; будівлі та споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; тваринницький комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_7 ; ринок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ; будівлю підприємства торгівлі з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ; громадський будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; базу відпочинку за адресою: АДРЕСА_5 ; комплекс по переробці сільськогосподарської продукції за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Любимівська.
Таким чином, спірні об'єкти, які належать Позивачу, після прийняття Дніпровським апеляційним судом постанови від 05.10.2021 р. у справі № 174/3613/17 на підставі рішення власника та акту примайння передачі були протиправно передані громадянкою ОСОБА_10 до статутного капіталу Приватного підприємства "Егрико" та зареєстровані за новим власником ( Відповідачем ), що стало підставою для звернення Приватного підприємства "Ансі" до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про витребування із чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” на користь Приватного підприємства “Ансі” зазначеного в позові нерухомого майна.
Чинним законодавством не передбачено такого способу захисту майнових прав та права власності особи, яка не є учасником (засновником) господарського товариства) як визнання недійсними рішень загальних зборів про утворення господарського товариства, зміну складу учасників товариства. У постанові від 20 березня 2018 року у справі № 916/375/17 Верховний Суд дійшов подібних за змістом правових висновків.
Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статті 387 ЦК України, є неефективними. У постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 910/14516/18 Верховний Суд дійшов подібних за змістом правових висновків.
Отже, Приватне підприємство "Ансі" правильно звернулося з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння до Приватного підприємства “Егрико” як до останнього набувача спірного нерухомого майна без оскарження попередніх правочинів щодо відчуження цього майна згодом.
Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 р. у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між Позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 925/1351/19).
Таким чином, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності і добросовісності такого набуття.
Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 ЦК України. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Таким чином, у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з'ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 910/73/17).
Як вже зазначалося судом попередньої інстанції - постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.10.2021 р. у справі № 175/3613/17 встановлено, що оскільки спірне майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, в даному випадку воно підлягає поверненню шляхом витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ПП "АНСІ". У силу статті 75 ГПК України ці обставини не потребують доказування.
Оскільки у справі у справі № 175/3613/17 встановлено обставини вибуття спірного нерухомого майна з володіння ПП "АНСІ" та відсутність волі останнього на таке вибуття, то колегія суддів погоджується з висновками суду попередньої інстанції у цій справі про обґрунтованість позовних вимог щодо витребування цього майна від Приватного підприємства “Егрико”.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи - спірне майно незаконно відчужено громадянкою ОСОБА_10 до статутного капіталу Приватного підприємства "Егрико" за наявності арешту накладеного ухвалою слідчого судді ( який був скасований ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2021 р. у справі № 201/7413/19 ), що також підтверджує ту обставину, що ПП "Егрико" є недобросовісним його набувачем.
Відповідно до частини першої ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Відповідно до статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Отже, за загальним правилом добросовісний набувач набуває право власності на рухоме майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Це правило застосовується і в разі, якщо нерухоме майно було відчужене власником, який не має права його відчужувати, оскільки на нерухоме майно накладений арешт. Виходячи із загальних засад справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 статті 3 ЦК України) добросовісний набувач набуває право власності або інше речове право на нерухоме майно вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати. Подібні висновки щодо набуття прав на нерухоме майно сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (провадження № 14-192цс19, пункт 51), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20, пункти 7.15, 7.16), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21, пункт 6.46), від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21, пункт 54).
Необхідною умовою добросовісності набувача є відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, і в такому разі набувач презюмується добросовісним. Водночас така презумпція може бути спростована, якщо буде доведено, що набувач знав чи за всіма обставинами справи мав знати про наявність прав інших осіб або обтяжень, відомості про які не були відображені в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У такому випадку набувач є недобросовісним і в залежності від обставин справи не набуває права на рухоме майно або набуває право на рухоме майно, обмежене такими обтяженнями, про які набувач знав чи мав знати.
Як зазначалося раніше, з матеріалів справи вбачається існування арешту спірного майна на момент його відчуження, а тому Відповідач мав знати про існування арешту, тобто усвідомлював, що ОСОБА_10 не мала права його відчужувати, зокрема передавати право власності на арештоване майно до статутного капіталу Приватного підприємства "Егрико". Тому Відповідач не є добросовісним набувачем і не набув права власності на нього.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що право власності на спірне нерухоме майно за названим вище правочином не перейшло до Відповідача на час накладення арешту. Тому Відповідач не може бути визнаний законним набувачем спірного майна за наявності арешту, накладеного на нього у судовому порядку, адже законодавець забезпечив захист виключно набувача, який є добросовісним. Відповідного висновку викладено у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 р. у справі № 910/9990/21.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2).
Оскільки судом апеляційної інстанції на стадії перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі було вирішено питання на підставі ст. 50 ГПК України про залучення до участі у даній справі ОСОБА_1 , на законні інтереси якої може вплинути рішення у цій справі, яке ухвалено судом першої інстанції без участі цієї особи, то наслідком встановлених обставин є скасування прийнятого у даній справі рішення на підставі пункту 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України. Таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на дослідженні та встановлені у даній справі обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню ( саме з підстав, наведених у мотивувальній частині даної постанови, а не з підстав, наведених у апеляційній скарзі Приватного підприємства "ЕГРИКО" ) з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог Приватного підприємства “Ансі” як доведених та обгрунтованих.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЕГРИКО" залишити без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2023 р. у справі № 904/853/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити повністю.
Витребувати із чужого незаконного володіння Приватного підприємства “Егрико” ( ідентифікаційний код 31393766, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Слобожанський, будинок 1 ) на користь Приватного підприємства “Ансі” ( ідентифікаційний код 19306517, 49125, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 23-А ) нерухоме майно:
- базу відпочинку ( перша черга будівництва ): будівлі та споруди - спальний корпус А, загальною площею 1248,9 кв.м.; кафе Б, загальною площею 88,8 кв.м.; літній будинок В, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В1, загальною площею 67,5 кв.м.; літній будинок В2, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок ВЗ, загальною площею 67,4 кв.м.; літній будинок В4, загальною площею 68,0 кв.м.; літній будинок В5, загальною площею 68,9 кв.м.; літній будинок В6, загальною площею 68,6 кв.м.; будівля насосної станції Г, загальною площею 11,2 кв.м.; альтанка Д; альтанка Д1; альтанка Д2; альтанка Д3; альтанка Д4; трансформатор ТП; септик з.я; замощення І,ІІ; огорожа №1-7, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський p., м. Підгородне, вулиця Дачна, будинок 5, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 858728 від 16.08.2011 року;
- молокозавод, загальною площею 3066 кв.м., розташований Дніпропетровська обл., Петриківський p., смт. Петриківка, вулиця Подільська, будинок 11, який складається з: цех А-1. мийка Б-1, склад В-1, трансформаторна Г-1, градирня Е-2, НТП Ж-1, склад Р, пожежна яма № 1, башня Рожновського №2, свердловина № 6, свердловина № 7, споруди (огорожа, ворота, мостіння) № 3-5,1, тимчасова господарська споруда Д; на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ВТС № 388393 від 28.03.2000 року.
Стягнути з Приватного підприємства “Егрико” ( ідентифікаційний код 31393766, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Слобожанський, будинок 1 ) на користь Приватного підприємства “Ансі” ( ідентифікаційний код 19306517, 49125, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 23-А ), судовий збір за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, в сумі 21 629 грн., про що видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів доручити Господарськосу суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 -289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.12.2023 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін