Справа № 302/1933/23
Провадження № 1-кп/302/184/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2023 р.смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Міжгір'я кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, який має вищу освіту, одруженого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх дітей немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30 жовтня 2023 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області із Закарпатської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000321 від 26.10.2023 року.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення першої сесії шостого скликання Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 09.11.2010 року № 1 обійняв посаду Пилипецького сільського голови Міжгірського району, яка згідно із ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» відноситься до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування. Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільського, селищного, міського голову, серед іншого, покладено: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організацію в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснення керівництва апаратом ради та її виконавчого комітету; скликання сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради; підписання рішення ради та її виконавчого комітету; розпорядження бюджетними коштами, використання їх лише за призначенням, визначеним радою.
Крім того, згідно з вимогами ч.5 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Таким чином, ОСОБА_4 у період з 09.11.2010 року по 09.11.2015 року, у силу приписів ч.3 ст.18 КК України, був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.
Так ОСОБА_4 , будучи Пилипецьким сільським головою, тобто службовою особою органу місцевого самоврядування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, діючи всупереч ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» а саме, будучи обізнаним та достовірно знаючи, що відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 Земельного кодексу України, що питання регулювання земельних відносин належить виключно до компетенції сільської ради, а тому вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської ради, 10.08.2014 року у не встановленому слідством місці, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що на розгляд 33 сесії 6 скликання Пилипецької сільської ради питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 , жительки АДРЕСА_2 , яка знаходиться в межах населеного пункту с. Пилипець в урочищі «Луги», площею 0,0481 га, кадастровий номер якої 2122485200:09:001:0033 для ведення особистого селянського господарства, не виносилось і сесією сільської ради відповідне рішення з цього приводу не приймалось, видав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення № 5 33-ої сесії 6-го скликання Пилипецької сільської ради від 10.08.2014 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_6 , жительки АДРЕСА_2 », в який вніс недостовірні відомості щодо розгляду вищевказаного питання сесією Пилипецької сільської ради, як сільський голова підписав вказане рішення та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області
В подальшому, на підставі вищевказаного рішення підписав та завірив гербовою печаткою Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області технічну документацію із землеустрою щодо складання документів на земельну ділянку громадянці ОСОБА_6 жительці АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2122485200:09:001:0033.
В результаті чого, на підставі вищевказаних складених та виданих ОСОБА_4 підроблених завідомо неправдивих офіційних документів, було незаконно відчужено земельну ділянку загальною площею 0,0481 га.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України за кваліфікуючою ознакою - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст..49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та просить таке задовольнити та закрити відносно нього кримінальне провадження.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснені наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, зокрема, що таке звільнення не є реабілітуючими підставами.
Прокурор проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, не заперечує.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, оцінивши встановлені обставини, зміст заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Згідно п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно до п.8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Із змісту ч.2 ст.12 КК України випливає, що діяння, передбачене ч.1 ст.366 КК України відноситься до кримінального правопорушення та яке є нетяжким злочином.
Отже, згідно положень п.3 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання чинності вироку минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно невизнання особою вини не є перешкодою для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло понад п'ять років з часу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, притягнення до кримінальної відповідальності неможливе, а тому суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_4 зрозумілі наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст.49 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав йому зрозумілі, прохав суд закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності за ст..49 КК України.
Таким чином, керуючись положеннями ст.49 КК України суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження незалежно від того, на якій стадії воно перебуває, як під час здійснення досудового розслідування, підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку.
Підставою давності є втрата через певний проміжок часу особою, яка вчинила правопорушення, суспільної небезпеки. Кримінальне переслідування особи, яка не становить суспільної небезпеки.
З огляду на практику Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 665/2387/14-к від 22.05.2018 року та справі № 345/2618/16-к від 19.11.2019 року судами у рішеннях визначено, - якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальна справа щодо цієї особи.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Приймаючи до уваги, що з дня вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення минуло понад п'ять років, дані про ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування у суду відсутні, перебіг строків давності порушено не було: строк давності не зупинявся і не переривався, також обвинуваченому ОСОБА_4 відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, тому суд вважає необхідним звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, закривши провадження у даній справі.
Отже враховуючи ті обставини, що кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинено у період з 09.11.2010 року по 09.11.2015 рік, дані про ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування у суду відсутні, приймаючи до уваги, що з дня вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, минуло більше п'яти років та ОСОБА_4 відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, тому суд вважає, що є підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.366 КК України, та закриття кримінального провадження на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався.
Речових доказів у даному кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст.ст. 314, 371, 372, 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288 КПК України, п.3 ч.1 ст.49 КК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12023070000000321 від 26.10.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - закрити.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Суддя
Міжгірського районного суду
Закарпатської області ОСОБА_8