ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/3123/23 Справа № 192/1061/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років,
Відповідно до ст.72 КК України зараховано у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 09.04.2023 року.
Вирішено долю речових доказів.
ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що 08 квітня 2023 року приблизно о 12 годині, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , разом із знайомою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході розмови та спільного вживання алкогольних напоїв у ОСОБА_8 виник словесний конфлікт з ОСОБА_9 в ході якого у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень ОСОБА_8 правою рукою, стислою в кулак, наніс не менш 2 ударів по голові потерпілої, а після ще не менше одного удару в область тулуба зліва, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді синця та поверхневої рани слизової верхньої губи, садна на носі, синця по попередньо-пахвовій лінії ліворуч, закритої тупої травми живота з кров'ю в черевній порожнині,чрезкапсультного розриву селезінки. Від отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 07:00 годині ОСОБА_9 померла.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду першої інстанції змінити та призначити покарання , передбачене ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді семи років позбавлення волі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає особі обвинуваченого, і за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.
Захисник зазначив, що ОСОБА_8 визнав свою вину в повному обсязі, за час проведення досудового слідства багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, покараний наріканням оточуючих людей. Проявив щиросердне каяття.
22 листопада 2023 року до закінчення апеляційного розгляду на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява прокурора про відмову від поданої апеляційної скарги на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
Колегія суддів прийняла відмову прокурора від апеляційної скарги та продовжила розгляд справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 .
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів і повинно відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості і гуманізму.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та перевірено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, при призначенні покарання суд першої інстанції врахував всі обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого.
Суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальни правопорушенням.
Також судом першої інстанції не було встановлено обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.3 даної постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Щире каяття це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
При цьому, колегія суддів також враховує, що у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі № 166/1065/18 суд зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
Крім того, зміст постанови Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі №363/975/18 містить правовий висновок, згідно з якого щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину, але з позицій психологічної переорієнтації суб'єкта, який дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер і готовий нести відповідальність.
Так, у відповідності до змісту постанови Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. У протилежному випадку щире каяття у вчиненому злочину носить лише формальний характер.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 щиро кається у скоєному злочині, оскільки позиція обвинуваченого за встановлених обставин кримінального провадження свідчить про намагання ним зменшити свою провину, а також про те, що останній не надав критичної оцінки своїй злочинній поведінці, не усвідомив суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність такої пом'якшуючої покарання обставини, як щире каяття.
Крім того, судом першої інстанції було також враховано особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, раніше не судимий. За місцем проживання характеризується негативно.
Враховуючи обставини справи, суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства, а також фактор ризику вчинення обвинуваченим аналогічного кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження скоєння ним нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - залишити без задоволення.
Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року стосовно ОСОБА_8 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4