Єдиний унікальний номер 205/10449/23
Номер провадження3/205/4606/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня2023 рік м. Дніпро
Суддя Ленінського ра йонного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції №3 ДРВП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса прожитвання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не відомий,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
04 жовтня 2023 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал за №205/10449/23 пр. № 3/205/4606/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 27.09.2023 року о 12.10 год. ОСОБА_1 порушив вимогу терміново заборонний припис стосовно кривдника, заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою, серія АА №357719 від 27.09.2023 з 00:00 год., вчинив факт домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
В судове засідання 04.12.2023 року ОСОБА_1 та його представник не зявились, раніше в судовому засіданні 15.11.2023 року ОСОБА_1 вину не визнавав, представник ОСОБА_1 - адвокат Бляхарська Ю.О. надала наступні пояснення, що 27.09.2023 року потерпіла ОСОБА_2 знаходилась на роботі, та перебуваючи на робочому місці здійснила виклик поліції. Особисто ОСОБА_2 приїхала через 30 хвилин, після приїзду поліції. Тобто яким чином було порушено заборонний припис у відношені ОСОБА_2 не зрозуміло. Також протокол про адміністративне правопорушення не містить характер вчиненого психологічного насильства відносно ОСОБА_2 , не містить наявність обов'язкових наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за даною статтею. Більш того, в протоколі не зазначено, чому поліція кваліфікувала взагалі по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП дії ОСОБА_1 .
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 15.11.2023 року, надала пояснення, що в ніч з 26 на 27.09.2023 року вона викликала поліцію, у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_1 , на що органами поліції був складений заборонний припис строком на 4 доби. 27.09.2023 року вона зранку поїхала на роботу, проте їх спільна неповнолітня донька почала дзвонити, вона була налякана та плакала, зазначила що батько до неї чіплявся, кричав. Після дзвінка доньки, вона викликала таксі та поїхала додому, по дорозі викликала поліцію. Приїхавши приблизно через 20 хвилин, побачила, що працівники поліції вже були в будинку, пізніше поспілкувавшись з донькою, та з'ясувавши всі події, надала письмові пояснення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, потерпілої ОСОБА_2 вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року № 2229-VIII психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб як батьки (мати, батько) і дитина (діти) (п. 7 ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2023 року о 12 год. 10 хв. порушив вимогу терміново заборонний припис стосовно кривдника, заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою, вчинив факт домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
Однак, вирішуючи питання відповідно до положень нормам КУпАП встановлено, що у протоколі серія ВАВ №220301 від 27.09.2023, складеному відносно ОСОБА_1 , в порушення положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, не зазначено суть скоєного адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №220301 від 27.09.2023 р. ОСОБА_1 порушив вимогу терміново заборонний припис стосовно кривдника, заборона в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою, серія АА №357719 від 27.09.2023 з 00:00 год., вчинив факт домашнього насильства психологічного характеру стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 .
При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №220301 від 27.09.2023 щодо ОСОБА_1 вбачається, що можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю, яка була чи могла бути завдана потерпілій, особою, уповноваженою складати протокол, не встановлено.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Однак уповноважена особа відділу поліції не дотримався вказаних вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №220301 від 27.09.2023 р. щодо ОСОБА_1 за ч. 2ст. 173-2 КУпАП, так як виклад фактичних обставин у протоколі не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, в протоколі не зазначено, на підставі чого поліція кваліфікувала по ч. 2 ст. 173-2 КУпАП дії правопорушника ОСОБА_1 .
Відповідно до наведених норм права та позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Карелін проти Росії" від 20 вересня 2016 року, в якій зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №220301 від 27.09.2023) в діях ОСОБА_1 не встановлена.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини, за відсутності достатніх та переконливих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що сукупністю доказів у справі не доведено скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ №220301 від 27.09.2023 ), а тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з недоведеністю наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. 247, ст. 284,ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВИВ:
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н.О. Бізяєва