Справа № 214/7585/23
1-кп/214/912/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
її захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 15 вересня 2023 року під №12023041750001096, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу, громадянки України, маючої повну загальну середню освіту, неодруженої, маючої на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої згідно положень ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6 08 вересня 2023 року, близько 16 години 30 хвилин, знаходячись в парку «Саксаганський» на вул. Парковій,13А в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, умисно ввела в оману відносно своїх справжніх намірів раніше знайомого їй ОСОБА_8 та під вигаданим приводом подзвонити попросила у останнього належний йому мобільний телефон марки «ZTE Blade A31», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 1749,30 грн., а ОСОБА_8 , у свою чергу, будучи впевненим у доброчесних намірах ОСОБА_6 , передав останній вказаний мобільний телефон, після чого ОСОБА_6 залишила місце вчинення кримінального правопорушення зі вказаним телефоном, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на вказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Також ОСОБА_6 повторно, 12 вересня 2023 року, близько 13 години, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, умисно ввела в оману відносно своїх справжніх намірів раніше знайомого їй ОСОБА_9 та під вигаданим приводом попрацювати попросила у останнього належний йому ноутбук марки «HP 15 BS045UR 15.6», вартістю 5140 грн., а ОСОБА_9 , в свою чергу, будучи впевненим у доброчесних намірах ОСОБА_6 , передав останній вказаний ноутбук, після чого ОСОБА_6 залишила місце вчинення кримінального правопорушення зі вказаним ноутбуком, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на вказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
У кримінальному провадженні 25 вересня 2023 року між прокурором та обвинуваченим у присутності його захисника відповідно до вимог ст. 472 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, за умовами якої обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за вказаних вище обставин, при цьому сторони погодились на призначення обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року обмеження волі, за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на остаточне призначення обвинуваченій покарання у виді 2 років позбавлення волі з випробуванням та із покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а з боку кожного потерпілого була надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості, з умовами якої кожний потерпілий ознайомлений.
Відповідно до положень ст. 474 КПК України розгляд угоди, досягнутої під час досудового провадження, проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження, відсутність яких не є перешкодою для розгляду.
Обвинувачена пояснила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. ст. 394, 424, 474, 476 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Її захисник не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Прокурор уважала, що відсутні підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, просила постановити вирок за укладеною угодою.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких завдана шкода лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, є кримінальним проступком, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, є нетяжким злочином.
Обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю.
Потерпілі надали письмові згоди на укладення угоди про визнання винуватості, з умовами угоди ознайомлені.
Також установлено, що укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою є добровільним, тобто її укладення не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
З'ясовано, що обвинувачена розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також відсутність передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України обставин для відмови в затвердженні угоди, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до п. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 вересня 2023 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за її обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.
Визнати ОСОБА_6 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
-за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Після набрання вироком законної сили, речові докази - мобільний телефон марки «ZTE Blade A31», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який зберігається у ОСОБА_8 та ноутбук марки «HP 15 BS045UR 15.6», який зберігається у ОСОБА_9 , - повернути законним володільцям.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1 .