Справа № 188/313/23
Провадження № 2/188/368/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,
при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача.
1. ОСОБА_1 (далі - позивач) обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що шлюб із ОСОБА_2 (далі - відповідач), зареєстрований 13 липня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 49 не склався через різні погляди на життя, різні характери, сварки, скандали, які переросли у взаємну неприязнь.
2. Посилаючись на ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу (далі - СК) України, позивач просить суд розірвати зазначений шлюб між нею та відповідачем.
Стислий виклад позиції відповідача.
3. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив. 05 грудня 2023 року відповідачем подано заяву про визнання позову у повному обсязі.
Рух справи в суді.
4. Позов подано до суду 10 березня 2023 року.
5. Провадження у справі відкрито 23 березня 2023 року.
6. Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 11 квітня 2023 року, яке було за заявою відповідача ухвалою суду зупинено у зв'язку з наданням строку на примирення шість місяців і відновлено 12.10.2023.
Заяви, клопотання.
7. Позивач 05 грудня 2023 року подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити та залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
8. 05 грудня 2023 року відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Інші процесуальні дії у справі.
9. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до цих норм процесуального права у судовому засіданні ухвалив рішення.
10. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
11. 13 липня 2019 року та ОСОБА_4 уклали шлюб, дружина взяла собі прізвище чоловіка « ОСОБА_3 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 13 липня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
12. Сторони від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.11.2019.
13. Подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя, різні характери, сварки, скандали, які переросли у взаємну неприязнь. Шлюб існує формально.
14. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин.
15. Доньки сторін проживають із позивачем.
16. Відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову відповідач не подав.
17. Заяв щодо застосування заходів для примирення сторін до суду не надходило.
Мотивована оцінка доводів учасників справи.
18. Отже, подружнє життя у сторін не склалося по причині відсутності взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Сторони однією родиною не проживають, шлюб існує лише формально.
19. Позивач та відповідач не мають змоги добровільно через органи РАЦС розірвати шлюб, бо вони мають неповнолітню дитину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
20. Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та СК України.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду (далі - ЄСПЛ) з прав людини як джерело прав.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За правилами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Згідно зі ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
22. Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» у практиці ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява №44647/98).
Окрім цього, у пункті 126 рішення ЄСПЛ у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява 56030/07) вказано: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
У пункті 84 рішення ЄСПЛ у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 (заяви №№29381/09 та 32684/09) зазначено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
23. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що зазначено в пункті «с» частини першої статті 16 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, де передбачено «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
24. Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
25. У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Висновок суду по суті позову.
26. При вирішенні спору про розірвання шлюбу суд враховує, що позивач та відповідач тривалий час не проживають сім'єю, у них різні погляди на життя та сімейні цінності, між сторонами спору припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, примирення вважають неможливим, подальше спільне життя сторін, як подружжя, і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини, що має істотне значення. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги є обґрунтованими, і відповідно до норм ч. 2 ст.104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України шлюб слід розірвати.
Розподіл судових витрат.
27. Враховуючи, що позов задоволено повністю, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп., підтверджені квитанцією банку (а.с.2), згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
Направлення сторонам копії рішення.
28. Копії рішення протягом двох днів з дня його складання слід направити сторонам.
Відповідно до ч.2 ст.15 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення після набрання ним законної сили слід направити до Петропавлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч.3 ст.15 СК України).
Резолютивна частина рішення.
29. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 352, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
30. Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про розірвання шлюбу, задовольнити.
31. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 липня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Петропавлівському району та місту Першотравенську Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за актовим записом № 49, розірвати.
32. Залишити позивачу після розірвання шлюбу шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
33. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
34. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
35. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя П. О. Бурда