Справа № 738/1033/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/777/23
Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, виправними роботами.
В обґрунтування ухваленого рішення місцевим судом зазначено, що умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання. Так, було встановлено, що ОСОБА_7 відбуває покарання у виді позбавлення волі і на час розгляду клопотання засуджений відбув більше ? частини призначеного покарання, проте відсутні підстави однозначно стверджувати, що засуджений ОСОБА_7 став на шлях виправлення, оскільки його поведінка і ставлення до праці та виконання обов'язків в період відбування покарання не засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до нього більш м'якого виду покарання, що і є підставою для відмови у задоволенні його клопотання.
Оскаржуючи рішенням суду засуджений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та задовольнити клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, а саме у виді виправних робіт.
Свої вимоги обґрунтовує наступним чином:
- Вважає, що суд при прийнятті рішення порушив чинне законодавство, вказавши, як одну із підстав для відмови у задоволенні клопотання наявність «непогашених» стягнень, що не відповідає п.7 ст. 69 КВК України.
- Переконаний, що суд безпідставно проігнорував факт самоосвіти особи, при визначенні ставлення засудженого до праці, а також не врахував наявність довідки, яка засвідчує неспроможність працювати в колонії через хворобу. При цьому зазначає, що ставлення до роботи є основним та обов'язковим критерієм при прийнятті рішення щодо умовно-дострокового звільнення, а при заміні невідбутої частини покарання, згідно ст. 82 КК України, важливий лише факт становлення на шлях виправлення.
- Суд необґрунтовано прийняв до уваги лише негативні аспекти характеристики, яка до того ж містить явні протиріччя.
- Проігноровано судом позитивне рішення наглядової комісії, яка підтримала клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
- Всупереч п.5 ст. 539 КПК України, засідання 12.07.2023 року та 22.08.2023 року проведено без участі засудженого, якого в першому випадку не було належним чином повідомлено про дату судового розгляду, а в іншому - суд, роз'яснивши право на проведення засідання у режимі відеоконференції, фактично не забезпечили його, що свідчить про порушення права на захист. Відтак, не заслухавши, у тому числі і пояснення сторін, дії суду призвели до неповноти судового розгляду, а в результаті і необґрунтованого рішення.
- Звертає увагу суду апеляційної інстанції на ті затрати, які несе держава на утримання засуджених, а тому переконаний, що гарантоване йому приватним підприємцем працевлаштування буде більш доцільним та корисним.
- При прийнятті рішення просить врахувати, відсутність порушень порядку відбування покарання, систематичне виконання обов'язків та зайняття самоосвітою, визнання вини у скоєнні злочину та щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність ризиків повторного вчинення злочинів, а також наявність міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, думку прокурора, що заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та особової справи засудженого, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України особам, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (далі - Пленум) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Крім того, відповідно до роз'яснень (п.17) постанови Пленуму судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці тощо.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону, на думку колегії суддів, дотримався.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджений 22.04.2015р. вироком Енергодарського міського суду Запорізької області за ч. 3 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини належного йому майна.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 22 червня 2015 року вирок Енергодарського міського суду Запорізької області від 22 квітня 2015 року залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислюється з 29 травня 2020 року.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 01 червня 2020 року (а.с. 7-9).
За час перебування в ДУ «Запорізький СІЗО» встановлений режим тримання не порушував, розпорядок дня виконував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, до суспільно корисної праці не залучався, заохочень не мав.
З 21 серпня 2020 року засуджений відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», де характеризується негативно.
За час відбування покарання в установі вимог, що визначають порядок та умови відбування покарання, дотримується під контролем, допускає порушення розпорядку дня. На підставі заяви та договору цивільно-правового характеру від 01 листопада 2020 року по 01 листопада 2021 року був працевлаштований на посаду робітника швейної дільниці підприємства установи, до роботи ставився добре. Згідно з поданою засудженим письмовою заявою виявив бажання залучатися до суспільно корисної праці та з 01 жовтня 2021 року по 01 лютого 2022 року виконував обов'язки нічного днювального відділення СПС №6, до виконання покладених на нього обов'язків ставився посередньо. На даний час засуджений в установі не працевлаштований, письмових заяв щодо його працевлаштування до адміністрації установи не подавав. Залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, до поставлених завдань ставиться байдуже. Не завжди дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, передбачені законодавством вимоги персоналу установи виконує під контролем, з представниками адміністрації не завжди ввічливий та чемний, на зроблені йому зауваження реагує на власний розсуд. Відвідує заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі та відділенні, реагує на них байдуже, бере участь у реалізації програми диференційованого впливу на засуджених «Правова освіта».
З довідки про стягнення та заохочення (а.с.10), вбачається, що за час відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений ОСОБА_7 отримав 3 стягнення, а саме: 15 та 22 квітня 2022 року - за відмову наводити належний санітарний стан в камері ДІЗО (на даний час погашені); 17 травня 2022 року - за порушення розпорядку дня (на даний час погашене); та 1 заохочення, яке було застосоване до нього 15 березня 2021 року - за виконання покладених обов'язків робітника швейної дільниці та додержання правил поведінки.
Згідно з постановою спостережної комісії Менської міської ради №45 (протокол №16 від 14 липня 2023 року), остання погодила застосування до засудженого ОСОБА_7 пільги у вигляді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, виправними роботами (а.с.43).
Сукупність вказаних даних була прийнята до уваги судом першої інстанції. Їм дана належна оцінка, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що засуджений не повною мірою довів своє виправлення та його поведінка не є достатньо сумлінною, а отже, його повне виправлення на теперішній час ще не доведено.
Доводи про невідповідність висновків суду фактичним обставинам являються безпідставними, як і твердження, що суд не в повній мірі врахував обставини справи. Судом досліджені всі обставини, які мали значення для прийняття по справі законного і обґрунтованого рішення.
Сам факт, що наглядова комісія прийняла позитивне рішення, не може бути безумовною підставою для задоволення клопотання засудженого.
Щодо наявності гарантійного листа щодо можливості працевлаштування засудженого у разі заміни невідбутої частини покарання, то дані обставини самі по собі не впливають у даному випадку на рішення суду першої інстанції.
Крім того, судом апеляційної інстанції перевірено доводи апелянта з приводу наявності «непогашених» стягнень і такі твердження вважає помилковими, оскільки такі мовні звороти у судовому рішенні використані лише при цитуванні характеристики обвинуваченого, що співвідноситься з її текстом. В той же час, мотиви, якими керувався суд, обгрунтовані виключно діючими нормами законодавства.
Що стосується розгляду клопотання за відсутності засудженого без з'ясування його пояснень, то в даному випадку, саме з цих підстав, неповноти судового розгляду не встановлено. Так, відповідно до матеріалів судової справи, а саме журналу судового засідання від 12.07.2023р. (а.с.26), розгляд клопотання судом було відкладено та учасникам провадження було повторно повідомлено про час та місце наступного судового засіданні. Відповідно до розписки наданої засудженим 19.07.23р. його особисто повідомлено про дату та час розгляду поданого ним клопотання. Відтак, колегія суддів констатує дотримання місцевим судом положень ч.5ст.539 КПК України.
Необґрунтованим апеляційний суд визнає і покликання засудженого про залишення без належної уваги факту самоосвіти особи у умовах відбування покарання та не завжди сумлінне ставлення засудженого до праці, оскільки критерій сумлінності ставлення до свої обов'язків не може обмежуватися лише навчанням, а включає різні аспекти, які проявляються через позитивні зміні у поведінці засудженого, у тому числі і у ставленні до праці, що і було враховано судом.
За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги засудженого та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, колегія суддів наразі не вбачає.
Ухвала суду є законною, обгрунтованою та належним чином вмотивованою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які можуть бути підставою для скасування ухвали суду, під час розгляду апеляційного розгляду провадження не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Менського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2023 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну йому невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким, виправними роботами - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4