Справа № 751/467/23 Головуючий у 1 інстанції Овсієнко
Провадження № 33/4823/866/23
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Хайтова П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Хайтова П.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 536 грн 80 коп.
Судом встановлено, що 07 січня 2023 року о 18 год. 34 хв., в м. Чернігові по вул. Д.Самоквасова, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Део Ланос», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, адвокат Хайтов П.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначав на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Вказував про недоведеність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки з наданого відеозапису вбачається рух транспортного засобу, але ні марку, ні кольору ні державного знаку якого неможливо розгледіти як і неможливо ідентифікувати водія. З початку спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції він стоїть біля автомобіля, факту зупинки також не зафіксовано. Поведінка адекватна та відповідає обстановці, ознаки вживання наркотичних засобів відсутні, він заперечує факт керування та вважає себе тверезим, оскільки нічого не вживав. Тремтіння пальців рук викликане холодною порою року, звуження зіниць - можливим перевтомленням, не дивлячись на це, працівник поліції почала світити у очі ліхтариком, який не відноситься до спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Блідість обличчя, це природний колір його обличчя, що також він пояснював працівникам поліції, які навіть не хотіли його слухати. Мироненко у суді пояснив, що автомобіль він вийшов прогрівати і не збирався їхати, мала вийти дружина, яка б сіла за кермо.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вказав, що він не керував автомобілем, а лише перебував у машині, прогрівав, мала їхати дружина. Працівники поліції приїхали і стали пред'являти претензії.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, який наполягав на відсутності доказів керування, посилаючись на обвинувальний ухил суду, який не взяв до уваги пояснення дружини ОСОБА_2 , що вона збиралася керувати автомобілем; підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити з указаних в ній підстав; вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Обставини вчинення апелянтом адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стверджували, що у їх присутності водій відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння (а.с. 5,6); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається розмова ОСОБА_1 з працівниками поліції, якому було роз'яснено наявні у нього ознаки сп'яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд щодо стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився.
Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз'яснено підстави та процедуру проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі відмови водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису вбачається, що працівниками поліції йому неодноразово роз'яснено причину зупинки та підстави для проходження огляду на стан сп'яніння, останній же, заперечував керування та вимагав у працівників поліції докази керування ним транспортним засобом, при цьому не зазначаючи ні про те, що він прогрівав автомобіль ні про те, що має прийти дружина, яка за увесь час спілкування з працівниками поліції так і не підійшла, тому суд першої інстанції обґрунтовано критично віднісся до таких її пояснень у суді. При цьому, слушно звернув увагу на зафіксований на відео факт, коли працівник поліції підійшов до ОСОБА_1 , який знаходився на водійському сидінні, на його питання чому не пристебнутий ременем безпеки, той відповідав, що щойно зупинився, а коли їхав був пристебнутий, що в повній мірі спростовує його доводи про протилежне.
На думку апеляційного суду, судом І інстанції вірно оцінено надані докази та працівниками поліції дотримано вимоги закону щодо засвідчення факту відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Тому доводи захисника про недоведеність вини ОСОБА_1 неспроможні та направлені на уникнення відповідальності.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Хайтова П.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко