Справа №591/2945/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/471/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
УХВАЛА
Іменем України
08 листопада 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/2945/23 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.07.2023 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки наведені стороною обвинувачення ризики не підтверджуються належними доказами, а сам лише факт проживання підозрюваного в населеному пункті поблизу з рф та тяжкість можливого покарання не може свідчити беззаперечно про існування ризику його втечі. Зазначає також, що в ході обшуку органом досудового розслідування були вилучені всі речі, які мають відношення до злочину, що інкримінується її підзахисному, допитаний свідок, тому відсутні ризики. ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК не судимий, має дружину, дитину, постійне місце проживання, хвору матір, яка потребує догляду.
06.07.2023 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням погодженим з прокурором Окружної прокуратури м. Суми, звернувся начальник 2-го відділення СВ УСБУ в Сумській області, в якому просив продовжити підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, досудове розслідування в якому не завершено, а ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, існують та не зменшились.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.07.2023 продовжено підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що досудове розслідування триває, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, зазначені слідчим в клопотанні, існують та не зменшилися, а тому підстави для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу відсутні.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши клопотання, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а не застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, передбаченого у ч. 1 ст. 176 КПК, та дотримався вимог ст. 176, 177, 178, 183 і 194 КПК, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість як застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою, так і підстав для його продовження, а саме наявність у органу досудового розслідування щодо ОСОБА_8 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, врахувавши при цьому вимоги ч. 6 ст. 176 КПК згідно якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК, тобто тримання під вартою.
Зокрема, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти нові злочини.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів (п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК), а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні. При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри колегія суддів також враховує і усталену судову практику з цього питання ЄСПЛ, який у своїх численних рішеннях (зокрема від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) і від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що слідчий суддя, оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення». «Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу» («Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (John Murray v. the United Kingdom), рішення від 28.10.1994, заява № 14310/88).
Питання про те, що «тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою» (п. 3 рішення від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v. Italy), заява № 9627/81).
Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення злочину є завданням подальшого досудового розслідування. При цьому незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, але в той же час цей же слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини вчинення злочину та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Мають місце і заявлені у клопотанні слідчого ризики того, що ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення. При цьому врахування тяжкості кримінального правопорушення у даному випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також обставини його вчинення підвищують ризик того, що ОСОБА_11 , зареєстрований і проживає на території, на якій ведуться бойові дії, має зв'язки з особами на території рф, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , а саме, що він вчиняв дії по видаленню листування з окремими користувачами, зокрема із негласним джерелом фсб рф ОСОБА_12 .
Також підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з якими проживає в одному населеному пункті, оскільки, відповідно ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення під час воєнного стану протягом тривалого часу, що вказує на високу суспільну небезпечність підозрюваного, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК продовжують існувати.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, є необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які вказують на наявність цих ризиків.
Колегія суддів, вирішуючи питання про продовження ув'язнення підозрюваного, враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що ОСОБА_8 в силу ст. 89 КК не судимий, має дружину, дитину, постійне місце проживання, хвору матір, яка потребує догляду, хоча і мають місце, але повинні враховуватись разом з іншими обставинами у справі у їх сукупності. При цьому вказані захисником обставини не стали стримуючими факторами від протиправних дій згідно повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Крім цього, ОСОБА_8 підозрюється за ч. 2 ст. 111 КК, тому згідно ч. 6 ст. 176 КПК, враховуючи існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно ч. 4 ст. 183 КПК, під час дії воєнного стану слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК.
Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 у виді застави відповідно ч. 4 ст. 183 КПК пов'язана з конкретними обставинами вчиненого правопорушення та його поведінкою.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і умотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, у зв'язку з чим приходить висновку про залишення судового рішення без змін, а поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 10.07.2023 відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4