Справа № 466/2770/23 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.
Провадження № 22-ц/811/2669/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салата Я.І.
з участю представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - Сапрун М.М., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про зобов'язання закрити особовий рахунок та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про зобов'язання закрити особовий рахунок та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у якому просила зобов'язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2023 року позов задоволено повністю.
Зобов'язано ЛМКП «Львівтеплоенерго» закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Стягнуто з ЛМКП «Львівтеплоенерго» в користь ОСОБА_1 1073,60 гривень (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) сплаченого судового збору.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржило ЛМКП «Львівтеплоенерго».
В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачка ОСОБА_1 , як і кожен мешканець житлового будинку АДРЕСА_2 (незалежно від того, чи користується послугами з централізованого опалення, чи відключений від системи централізованого опалення та має індивідуальну систему опалення) зобов'язана брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії.
Вказує, що суд першої інстанції, ухваливши рішення про зобов'язання ЛМКП «Львівтеплоенерго» закрити особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та припинення нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, фактично звільнив відповідачку (як і інших зареєстрованих за цією адресою мешканців/споживачів) від законодавчо встановленого обов'язку відшкодовування частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення на рівні з усіма мешканцями житлового будинку АДРЕСА_2 .
Стверджує, що таким рішенням суд встановив превагу одних споживачів перед іншими, що в результаті призведе до обов'язку інших мешканців цього будинку відшкодовувати обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за відповідачку.
Просить рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 9 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - Сапрун М.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи містять докази, які засвідчують факт відключення квартири позивача від мереж центрального теплопостачання та ненадання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому ЛМКП "Львівтеплоенерго" не має підстав для нарахування позивачу ОСОБА_1 коштів за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
З такими висновком суду повністю погодитись не можна із наступних підстав.
Взаємовідносини зі споживачами щодо теплопостачання врегульовуються Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, Правилами надання послуги з постачання гарячої води.
Абзацом 6 п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня року 2019 № 830 передбачено, що відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов?язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.
Згідно з абз. п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21 серпня року 2019 № 830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Пункт 38 Постанови №830 визначає, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно з підпунктом 12 п. 42 Постанови №830 Споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов'язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції);
Крім цього, гідно з підпунктом 13 п. 45 Постанови №830 Індивідуальний споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Окрім цього, ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений порядок розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії.
Зокрема, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об?єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (а саме Методикою №315);
Згідно ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Крім вищезазначених складових, усім споживачам відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» №808 від 21 серпня 2019 року нараховується плата за абонентське обслуговування наданих послуг.
Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням т окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об?ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» також визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку; ч. 1 ст. 5: спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Статтею 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов?язки співвласників багатоквартирного будинку щодо утримання спільного майна. А відповідно до п. 2 ст. 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
АДРЕСА_3 наведеного вбачається, що система опалення, як інженерна система будинку, яка призначена для задоволення потреб усіх співвласників (мешканців будинку), належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам, які зобов?язані забезпечувати належне її утримання, що також включає і витрати на оплату комунальних послуг щодо цього спільного майна.
Місця загального користування багатоквартирного житлового будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. За рахунок тепловиділень від розподільчих трубопроводів, створюються сприятливі умови для нормального функціонування мереж водопостачання, водовідведення.
Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України, кожен власник - споживач зобов'язаний брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії, в тому числі витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обгрунтовані та носять обов?язковий характер.
За наведеного, суд першої інстанції не звернув уваги не те, що хоча квартира ОСОБА_1 , і відключена від мереж центрального опалення, проте остання, як мешканець житлового будинку АДРЕСА_4 , зобов'язана брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії.
В суді апеляційної інстанції встановлено, що в будинку АДРЕСА_4 , опалюються місця загального користування та допоміжні приміщення.
У зв'язку з викладеним, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача закрити особовий рахунок та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
З урахуванням вищезазначеного апеляційна скарга Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» підлягає до задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2023 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В порядку ч.ч.1.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного з позивача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені відповідачем у межах даної справи, а саме 1 610,40 грн. за подання апеляційної скарги у справі.
Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про зобов'язання закрити особовий рахунок та припинити нарахування за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1 610 грн. судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 04 грудня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.