Дата документу 23.11.2023 Справа № 337/1880/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/1366/23 Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний №337/1880/22Доповідач у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2023 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Токмака Запорізької області, зареєстрований у АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186 КК України,
ВСТАНОВИЛА
Вказаною ухвалою районного суду до 01.01.2024 року включно продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник просив ухвалу суду скасувати, постановити нове судове рішення, яким застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту. Свої вимоги мотивував тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою. Встановлені ризики є умовними та мають гіпотетичний характер. ОСОБА_8 раніше не судимий, має молодий вік, від суду та органу досудового розслідування не ухилявся. Крім того, потерпілі вже допитані в суді, а покази свідка не впливають на правову кваліфікацію діянь обвинуваченого. Захисник посилається на тривале перебування ОСОБА_8 під вартою, що нівелює встановлені у провадженні ризики. Обвинувачений має міцні соціальні зв'язки та місце проживання у м.Запоріжжі, тому для забезпечення його належної процесуальної поведінки буде достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; з'ясувавши позицію обвинуваченого та його захисника, які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні; прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні передбачених ч.4 ст.186 КК кримінальних правопорушень.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, виходив з того, що у справі існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 цього Кодексу ризикам.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності зазначених у ст.177 КПК ризиків, зобов'язаний оцінити та врахувати й передбачені ст.178 КПК обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики незаконного впливу на свідків, потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення об'єктивно існують, і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 .
На підтвердження існування вказаних ризиків свідчать ті обставини, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 наразі триває і не завершено. А тому з огляду на обставини вчинення інкримінованих злочинів, які поставлено у вину обвинуваченому існують достатні підстави стверджувати про існування ризику незаконного впливу на свідків, потерпілих, адреси проживання та контактні дані яких відомі.
Згідно матеріалів провадження встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою групою осіб тяжких умисних злочинів проти власності, пов'язаних з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, і за їх вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Обвинувачений неодружений, дітей на утриманні не має. ОСОБА_8 не має місця постійного проживання, а також офіційно не працевлаштований.
Перелічені вище відомості свідчать про відсутність стримуючих факторів належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 та всупереч протилежним доводам апеляційної скарги захисника вказують на відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв'язків.
Вказані обставини, на переконання колегії суддів, дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, за відсутності стримуючих факторів належної процесуальної поведінки та законних джерел доходу потенційно може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд констатує значне підсилення вказаних ризиків тим, що ОСОБА_8 хоча і є особою в силу ст.89 КК раніше не судимою, проте обвинувачується у вчиненні чотирьох епізодів злочинної діяльності з корисливих мотивів, що спричинило настання суспільно-небезпечних наслідків у виді завдання матеріальної шкоди потерпілим на загальну суму 16 461,14 грн.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів вважає, що прокурором доведено обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_8 перебувати на волі за відсутності підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Відтак, гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , на переконання колегії суддів, не вбачається можливим.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки заявлений ризик відносно ОСОБА_8 районним судом встановлено не було.
Перевіряючи посилання апелянта щодо тривалого тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів зауважує, що сама по собі тривалість тримання особи під вартою не може бути безумовною підставою для зміни запобіжного заходу за відсутності інших достатніх та вагомих підстав для прийняття такого рішення.
Судова колегія критично ставиться до аргументів захисника щодо наявності у ОСОБА_8 місця проживання у м.Запоріжжі з огляду на відсутність у наданих матеріалах провадження належного документального підтвердження даної інформації.
Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою відповідає характеру і тяжкості інкримінованих діянь та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Даних, які би безумовно унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали провадження не містять.
Отже колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не вбачає законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування ухвали суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2023 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4