Справа № 299/4334/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, на заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Кашуба А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів
встановив:
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що разом з відповідачем вони мають чотирьох спільних дітей, яких народили у зареєстрованому шлюбі. На підставі рішення Виноградівського районного суду від 10.09.2021 у справі №299/3548/21 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання чотирьох дітей у розмірі по 2000 грн щомісяця.
Відповідач не сплачує аліменти, має заборгованість, проте має фінансову можливість їх сплачувати. Діти проживають разом з нею. Позивачка веде догляд за дітьми, організовує їх життя та навчання. Одна із дітей - ОСОБА_3 , має ряд важких захворювань, інша - ОСОБА_4 також внаслідок захворювання має окремі потреби у організації життя. Витрати на утримання дітей значно збільшилися, що зумовлено зростанням цін на споживчі товари, збільшенням потреб дітей.
ОСОБА_1 стверджувала, що ОСОБА_2 на даний час працює на іноземному підприємстві за кордоном, отримує заробітну плату у іноземній валюті, молодий за віком, працездатний, з огляду на зміст його соціальних мереж, він має транспортний засіб, подорожує по Європі, тощо.
У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 просила суд збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів, який був встановлений рішенням Виноградійвсього районного суду Закарпатської області від 10.09.2021 та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 по 6 000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з набранням рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ІПН НОМЕР_1 ), адреса місця проживання АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (код НОМЕР_2 ), адреса проживання АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 по 3 000 грн щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ІПН НОМЕР_1 ), адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв В.В., подала апеляційну скаргу в якій просить апеляційний суд змінити рішення суду першої інстанції в частині визначеної суми стягнутих аліментів. Посилається при цьому на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, обставинам справи.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначає, що відсутні відомості про характер та розмір заробітку за кордоном відповідача. Разом із цим, суд не врахував новели ч.3 ст. 182 СК України, де чітко визначено, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Зазначає, що ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має ряд важких захворювань. У виписці з протоколу ЛКК №017/719 від 21 червня 2017 року міститься така інформація про діагноз дитини: ВВР нервової системи Spina bifida поперекового відділу хребта стан після оперативного лікування. Нижній в'ялий лівобічний монопарез. Переосвідчена як дитина-інвалід згідно наказу МОЗУ. ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) також тривалий час хворіє і потребує лікування, додаткових занять, індивідуального навчального плану, занять з практичним психологом, логопедичні заняття.
З часу ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 2000 гривень щомісячно, витрати на утримання дітей значно зросли. Діти ростуть і потребують свого розвитку. Очевидним є те, що визначений судом розмір аліментів на їх утримання є недостатнім для забезпечення усім необхідним. Відповідач нічим не допомагає, життям дітей не цікавиться і аліменти не сплачує.
Відповідач активно веде свою сторінку у соціальних мережах. Як зазначає у себе на сторінці, із 2020 року працевлаштований, має транспортний засіб номерний знак НОМЕР_3 , на фотографіях публікує результат своїх подорожей по Угорській Республіці, Австрії, Чехії, охайно одягнений, придбаває аксесуари. З 19.09.2020 по 2022 рік працював у компанії PEPCO (Угорська Республіка), на даний час працює у компанії BOS Automotive Products Irapuato SA De CV. Отримує заробітну плату в іноземній валюті. Враховуючи всі ці обставини, апелянт вважає, що відповідач може сплачувати збільшені аліменти на утримання неповнолітніх дітей. Крім того, Відповідач є молодий за віком та працездатний, інших осіб на утриманні немає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10.09.2021 у цивільній справі №299/3548/21 розірвано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після розірвання шлюбу повернуто позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 ».
Вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_11 , аліменти на утримання чотирьох дітей: сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), дочки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дочки ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та дочки ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в розмірі по 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.07.2021 до досягнення дітьми повноліття.
Позивачка вказує, що з віком витрати на утримання дітей значно зросли, зокрема і тому, що діти подорослішали, а отже зросли витрати на забезпечення їх харчування, придбання одягу та інших речей повсякденного вжитку, необхідних дітям шкільного віку. Рівень споживчих цін значно зріс.
Обґрунтовуючи вимогу про збільшення розміру аліментів, позивачка посилається на стан здоров'я дітей та підвищені потреби у організації їх життя, навчання та загального розвитку.
Так, наявними у справі доказами підтверджено, що донька ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має ряд важких захворювань, що очевидно свідчить про підвищені витрати на її утримання.
Підтверджено також, що донька ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) також тривалий час хворіє. Вид її захворювання зумовлює потребу у докладені додаткових зусиль та витрат на її розвиток. Очевидно, що вид її захворювання зумовлює підвищені витрати на її утримання.
Діти проживають разом із матір'ю-позивачкою. Остання займається їх вихованням, забезпечує умови їх зростання та навчання, що враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Зі слів позивачки, відповідач ОСОБА_2 , 1979 р.н., є здоровим працездатним чоловіком, працює за кордоном, регулярно отримує заробітну плату у іноземній валюті.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».
Згідно з статтею 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері з якою проживають діти на її утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, лікування, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дітей, тому, в силу вимог ст. 192 СК України, виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.
Збільшуючи розмір стягнутих з відповідача аліментів, суд першої інстанції, враховуючи вимоги статей 182, 192 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, матеріальний стан позивачки та відповідача та виходячи з засад якнайкращого забезпечення інтересів дітей, правильно дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання дітей в розмірі по 3 000 грн на кожного щомісячно.
При цьому суд першої інстанції врахував те, що донька сторін ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) має ряд важких захворювань, що свідчить про підвищені витрати на її утримання, донька ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) також тривалий час хворіє і потребує додаткових витрат на її розвиток, організацію навчання. Доводи позивача враховані судом першої інстанції та їм було надано правову оцінку.
ОСОБА_1 не надано суду апеляційної інстанції належних доказів того, що ОСОБА_2 працює за кордоном, отримує заробітну плату в іноземній валюті та його матеріальний стан покращився.
А тому, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, залишити без задоволення.
Заочне рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2023 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 грудня 2023 року.
Суддя-доповідач
Судді